«Якщо ж віриш – йди. По вірі вашій нехай буде вам»
В храме. Фото: Facebook
Є речі які не вкладаються в голові. Ви можете коментувати, а можете й ні. При чому до останнього схиляюсь більше, бо дискутувати на цю тему немає сенсу. У кожного своя правда. Тут - мій погляд і мої риторичні питання. Публікація поверхнева, тезисна, бо якщо копнути у філософію усього викладеного - не вистачить усього Фейсбуку.
Записуємо тему: «Коронавірус і церква».
Я погоджуюсь з карантином, погоджуюсь що нам потрібно пересидіти, не бачитись, не обійматись, не тиснути один одному руку і не зустрічатись аби 4 квітня усім разом вийти на вулиці наших міст і дарувати один одному усмішки і тепло.
Я погоджуюсь, коли людина все ж відмовляється від участі у церковних Таїнствах і обрядах, адже маловір‘я є характерним для усіх нас і усі ми, через свою гріховну сутність, можемо сумніватись.
Мені незрозумілою є позиція ієрархів деяких церков. Ба більше! Позиція Вселенського Патріарха. Останній нещодавно заборонив церквам які підпадають під його юрисдикцію звершувати богослужіння до кінця березня.
Що? Карл!
Себто, сам патріарх не вірить в Того, Кому (по ідеї) служить? Чи, можливо, служить все ж не тому?
Їдемо далі. Причастя з пластикової ложечки у новенькій структурі.
What??? What is stupidity???
Євхаристія – зміст церкви. Це основа. Якщо не віриш, що під час Таїнства Євхаристії вино і хліб перетворюється на Тіло і Кров Христову, то навіщо ти взагалі коли небудь йдеш до храму? Історія літургії описує випадки, коли по вірі священника та його сильним молитвам «вино і хліб» на яву перетворювались в Тіло і Кров. По вірі і молитві.
Якщо не віриш то навіщо хрестиш дітей, носиш натільний хрестик і вдома обов’язково маєш ікони?
Однак, якщо маловір‘я «новеньких» парафіян або подекуди парафіян-старожилів ще можна виправдовувати, то як виправдовувати дії священників? Тих, хто через таїнство хіротонії стають земними апостолами Господа на землі?
Ікони.
Пам‘ятаєте істерію навколо радомишильського храму, чутки про нібито заражених після цілування ікон п‘ятьох парафіян?
Так ось. Усі вони живі-здорові, бо з вірою і трепетом молились у святого образу.
Хто ставиться до церкви лояльно і не вороже, неодноразово чув про зцілення від ікон. І справді, біля ікон часто люди отримують зцілення душі і тіла. А що тепер? Виявляється раніше люди віддавали шану святим образам аби НЕ захворіти, а тепер від цього можна захворіти?)
Про онлайн-богослужіння як альтернатива реальним службам no comments.
Because that’s the bottom...
Звісна річ що і Українська Православна Церква задля безпеки та заспокоєння прихожан вживає санітарно-гігієнічні і підтримує карантинні заходи, однак вдаватись до богохульства і сумніватись – остання справа.
Якщо не віриш – не йди, помолись вдома, можливо у твоїй щирій молитві Господь відкриє істину і забере твій страх. Маловір‘я одних наражає на небезпеку інших. Тож йти чи не йти - вибір особисто кожного.
Якщо ж віриш - йди.
По вірі вашій нехай буде вам (Мф.9:6)
І пам‘ятай:
«Не две ли малые птицы продаются за ассарий? И ни одна из них не упадет на землю без воли Отца вашего.» Мф.10:29
I believe
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.