Все. Храм зачинено
Объявление на дверях монастыря. Фото: Facebook
Все. В нас, в Корці, сьогодні я не змогла потрапити на всенічну, прийшла до монастиря, а там таке оголошення. Літургія завтра теж буде за зачиненими дверми. В інших храмах міста така ж ситуація. Не буду описувати деталі – що і як саме. Не для звинувачень мій пост. Пост – плач.
Уявити собі важко, що відчуваєш, коли розумієш, всім єством, що втрачаєш.
Раніше якось так собі спокійно пропускала, запізнювалася, дрімала на Службах… Але сьогодні перед зачиненими дверима храму, усвідомила, що в ці хвилини переживаю найбільшу втрату у своєму житті. І дай Боже, щоб це сьогоднішнє відчуття стало пожиттєвим нагадуванням про значення найголовнішого у ньому.
Читайте також
Я, мабуть, не те Євангеліє читаю…
Бо коли чую, як про Церкву сьогодні говорять деякі люди, які себе вважають православними, — ловлю себе на думці, що, мабуть, у мене інше Євангеліє.
Коли вже правоохоронці врешті припнуть тих пцушних рейдерів?!
Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?
Митрополит Онуфрий – человек безупречной жизни
Строгость к себе и милость к другим. Наверное, это важнейшая черта настоящего монаха и настоящего (архи)пастыря. Да вообще христианина!
Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться!
Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!
Вечная жизнь – не гипермаркет с вкусняшками и безлимитными развлечениями
Вечная жизнь – это возможность общения с Богом, когда человек будет упиваться любовью Творца. Душа этого должна хотеть, должна быть к этому готова.