Где начинается Божье, там заканчивается человеческое
В храме. Фото: Facebook
Можно сколько угодно пытаться оценить или постичь Церковь умом. Подогнать ее под политические, экономические, идеологические и прочие узкокорпоративные рамки.
Надменно мудрствовать в теплой либеральной ванной, потешаясь над порою странными, простовато одетыми и просто изъясняющимися людьми у храмов.
Можно самонадеянно довольствоваться благами цивилизации, выстраивая свое настоящее и будущее в их системе координат.
Только вот на каждый этап жизни человеческой всегда находится петух, клюв которого нацелен на наше известное одно место.
И тогда мы, вдруг узрев свое истинное «могущество», вздымаем вопль к небу. И бежим к Богу. За чудом.
И надо сказать, это тоже траектория пути. «Не здоровые имеют нужду во враче, но больные». «По вере вашей да будет вам».
И наконец:
«Господь просвещение мое и Спаситель мой, кого убоюся? Господь Защититель живота моего, от кого устрашуся?».
Уныние – в топку.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.