Дай Бог, чтобы не прекращалась в наших храмах спасительная Евхаристия
Таинство Евхаристии - возможность соединиться с Богом. Фото: Фома
Месяца четыре назад, давая какое-то интервью, ответила на вопрос, есть ли в нашей нынешней жизни что-то безусловно хорошее.
- Да, безусловно хорошее то, что мы можем беспреткновенно ходить в храмы, принимать церковные Таинства и, прежде всего, - причащаться.
Потом, просматривая видеозапись, я подумала: это настолько очевидно, как-то само собой разумеется и мы так к этому привыкли, что этого уже не замечаем, и, должно быть, мои слова будут восприняты как банальность.
И вот сегодня, читая про закрытые храмы в Европе, про арестованного греческого митрополита, который, несмотря на запрет со стороны государства, все же отслужил литургию, я вижу, как это наше драгоценное - «очевидное», «само собой разумеющееся», «привычное» оказалось под ударом...
Дай Бог, чтобы эта беда нас миновала! Чтобы не прекращалась в наших храмах спасительная Божественная Евхаристия! А не то - надо запасаться антиминсами, в случае ухода в подполье...
Сегодня причастилась с каким-то особым страхом и трепетом.
Читайте також
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.