Дай Бог, чтобы не прекращалась в наших храмах спасительная Евхаристия
Таинство Евхаристии - возможность соединиться с Богом. Фото: Фома
Месяца четыре назад, давая какое-то интервью, ответила на вопрос, есть ли в нашей нынешней жизни что-то безусловно хорошее.
- Да, безусловно хорошее то, что мы можем беспреткновенно ходить в храмы, принимать церковные Таинства и, прежде всего, - причащаться.
Потом, просматривая видеозапись, я подумала: это настолько очевидно, как-то само собой разумеется и мы так к этому привыкли, что этого уже не замечаем, и, должно быть, мои слова будут восприняты как банальность.
И вот сегодня, читая про закрытые храмы в Европе, про арестованного греческого митрополита, который, несмотря на запрет со стороны государства, все же отслужил литургию, я вижу, как это наше драгоценное - «очевидное», «само собой разумеющееся», «привычное» оказалось под ударом...
Дай Бог, чтобы эта беда нас миновала! Чтобы не прекращалась в наших храмах спасительная Божественная Евхаристия! А не то - надо запасаться антиминсами, в случае ухода в подполье...
Сегодня причастилась с каким-то особым страхом и трепетом.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади