Дай Бог, чтобы не прекращалась в наших храмах спасительная Евхаристия
Таинство Евхаристии - возможность соединиться с Богом. Фото: Фома
Месяца четыре назад, давая какое-то интервью, ответила на вопрос, есть ли в нашей нынешней жизни что-то безусловно хорошее.
- Да, безусловно хорошее то, что мы можем беспреткновенно ходить в храмы, принимать церковные Таинства и, прежде всего, - причащаться.
Потом, просматривая видеозапись, я подумала: это настолько очевидно, как-то само собой разумеется и мы так к этому привыкли, что этого уже не замечаем, и, должно быть, мои слова будут восприняты как банальность.
И вот сегодня, читая про закрытые храмы в Европе, про арестованного греческого митрополита, который, несмотря на запрет со стороны государства, все же отслужил литургию, я вижу, как это наше драгоценное - «очевидное», «само собой разумеющееся», «привычное» оказалось под ударом...
Дай Бог, чтобы эта беда нас миновала! Чтобы не прекращалась в наших храмах спасительная Божественная Евхаристия! А не то - надо запасаться антиминсами, в случае ухода в подполье...
Сегодня причастилась с каким-то особым страхом и трепетом.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.