Піп на «мерседесі з кінською тягою»
Отец Георгий окропляет улицы своего села. Фото: Youtube
Дуже багато зараз у суспільстві розказують про священиків, що розкошують на мерседесах, та інших дорогущих авто. Мабуть такі теж є. Але переважна частина кліриків Церкви живуть насправді дуже і дуже скромно, та ледь можуть утримувати свої сім"ї.
Ось батечка з села на Буковині їде на старому возі, запряженому кволою кобилкою та окропляє вулиці свого селища, щоб Бог оберігав людей від нашестя коронавірусу. В нього немає мерседеса, він робить користь людям на тому, що є.
Маю знайомих, що особисто знають цього священика. Село на кордоні з Румунією з дивакуватою назвою Валя Кузьмина, отець Георгій.
Наступного разу, коли будете засуджувати в інтернеті чергового «багатого попа», згадайте цього батю на мерседесі з кінською тягою.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.