Как случилось, что вирус так легко во многих из нас победил Христа?!
Фото: Взгляд
Великие дни Страстной седмицы. Рассуждаю над словами тропаря «Се Жених грядет в полунощи! Блажен раб его же обрящет бдяща, недостоин же паки, его же обрящет унывающа. Блюди убо, душе моя не сном отяготися, да не смерти предана будеши и Царствия вне затворишися, но воспряни зовуща "Свят, Свят, Свят еси! Богородицею помилуй нас!"» И поражаюсь в себе: как так случилось, что какой-то вирус так легко во многих из нас победил Христа?! Так запросто стали не нужны храмы (в такие-то дни!!!), отложены богослужения, а Причащение Тела и Крови Господних стало едва ли не зазорным поступком!
Какой страшный вирус поразил наши души, что нам и самая Пасха Христова не мила.
А , вот, Жених грядет в полночь, что скажем Ему? Что беспокоились о «нищих»? Так Он же и предупредил что нищих всегда имеете, а Его...
Стыдно мне, стыдно...А, ведь как-то придется нам все-таки в наши оставленные церкви возвращаться. С какими глазами? С какой совестью? Какие слова найдем что бы выглядело как-то: вроде бы и не предавали?...
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади