Как случилось, что вирус так легко во многих из нас победил Христа?!
Фото: Взгляд
Великие дни Страстной седмицы. Рассуждаю над словами тропаря «Се Жених грядет в полунощи! Блажен раб его же обрящет бдяща, недостоин же паки, его же обрящет унывающа. Блюди убо, душе моя не сном отяготися, да не смерти предана будеши и Царствия вне затворишися, но воспряни зовуща "Свят, Свят, Свят еси! Богородицею помилуй нас!"» И поражаюсь в себе: как так случилось, что какой-то вирус так легко во многих из нас победил Христа?! Так запросто стали не нужны храмы (в такие-то дни!!!), отложены богослужения, а Причащение Тела и Крови Господних стало едва ли не зазорным поступком!
Какой страшный вирус поразил наши души, что нам и самая Пасха Христова не мила.
А , вот, Жених грядет в полночь, что скажем Ему? Что беспокоились о «нищих»? Так Он же и предупредил что нищих всегда имеете, а Его...
Стыдно мне, стыдно...А, ведь как-то придется нам все-таки в наши оставленные церкви возвращаться. С какими глазами? С какой совестью? Какие слова найдем что бы выглядело как-то: вроде бы и не предавали?...
Читайте також
ПЦУ між вірою та владою: коли Церква втрачає любов
Підтримка автокефалії не виправдовує перетворення Церкви на ідеологічний інструмент держави. Християнство починається там, де є любов — навіть під час війни.
Віруючі УПЦ переживають за митрополита Онуфрія
Зеленський позбавив українського громадянства людину, народжену в Україні, яка очолює найбільшу Церкву країни. Але рішення президента — це удар не по Онуфрію і не по УПЦ. Це удар по Україні як демократичній державі.
Чому позбавили громадянства митрополита Онуфрія саме зараз
Рішення про позбавлення громадянства глави УПЦ послідувало після невдалого силового захоплення собору в Чернівцях — що стоїть за діями влади і якими будуть наслідки для релігійної Буковини?