Митрополит Антоній (Паканич): у яких ситуаціях уступати і здаватися не слід

Митрополит Антоній (Паканич). Фото: religions.unian.net

Поступка відрізняється від поступки. Є ситуації, коли компроміс можливий і навіть необхідний. Можна виграти в головному, поступившись у другорядному, незначному.

Але є ситуації, коли поступка категорично неприпустима. Це стосується тих речей, які складають серцевину, сенс життя. Такий компроміс стане грубим порушенням духовних законів та спричинить за собою непоправні наслідки.

Якщо чоловік здав у принципових для себе речах, то його обов'язково будуть тиснути і далі, щоб він здавав позицію за позицією.

Згадаймо, як дісталася перемога на війні. Наступ і оборона в найскладніших умовах, незважаючи на переважаючі сили противника. Солдати з усіх сил намагалися протистояти ударам, самовіддано відбивали наступ. Здавали позиції у виняткових випадках, коли всі можливості були використані і воювати було вже практично нікому: всі були вбиті або поранені. Траплялися, звичайно, ситуації, коли хтось не витримував, зраджував, але таких була меншість, інакше не було б перемоги.

Щоб захищати свої принципи потрібно бути готовим до тривалої боротьби. Можливо, все життя. Чесна і гідна боротьба – це боротьба до кінця. І не важливо тоді, переміг чи програв. У разі програшу, це буде лише зовнішній програш, формальний, а не внутрішній, який визначає. Всередині, для себе, ми залишимося переможцем, тим, хто не заламався, хто не зрадив себе, близьких, справу, хто зробив усе можливе для перемоги.

КП в Україні

Читайте також