Митрополит Антоній (Паканич): у яких ситуаціях уступати і здаватися не слід
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: religions.unian.net
Поступка відрізняється від поступки. Є ситуації, коли компроміс можливий і навіть необхідний. Можна виграти в головному, поступившись у другорядному, незначному.
Але є ситуації, коли поступка категорично неприпустима. Це стосується тих речей, які складають серцевину, сенс життя. Такий компроміс стане грубим порушенням духовних законів та спричинить за собою непоправні наслідки.
Якщо чоловік здав у принципових для себе речах, то його обов'язково будуть тиснути і далі, щоб він здавав позицію за позицією.
Згадаймо, як дісталася перемога на війні. Наступ і оборона в найскладніших умовах, незважаючи на переважаючі сили противника. Солдати з усіх сил намагалися протистояти ударам, самовіддано відбивали наступ. Здавали позиції у виняткових випадках, коли всі можливості були використані і воювати було вже практично нікому: всі були вбиті або поранені. Траплялися, звичайно, ситуації, коли хтось не витримував, зраджував, але таких була меншість, інакше не було б перемоги.
Щоб захищати свої принципи потрібно бути готовим до тривалої боротьби. Можливо, все життя. Чесна і гідна боротьба – це боротьба до кінця. І не важливо тоді, переміг чи програв. У разі програшу, це буде лише зовнішній програш, формальний, а не внутрішній, який визначає. Всередині, для себе, ми залишимося переможцем, тим, хто не заламався, хто не зрадив себе, близьких, справу, хто зробив усе можливе для перемоги.
Читайте також
Скляна стіна: як маніпуляція в храмі краде свободу і підміняє Бога
Маніпуляція – давній інструмент виживання. Але зустрічаючись у Церкві, вона краде у людей дорогоцінний дар свободи.
Небесний політ отця Руфа: історія льотчика, який став лаврським насельником
Відмовившись від кар'єри заради Бога, він пройшов через в'язниці та забуття, щоб стати молитовником Києво-Печерської лаври.
Шпигун Бога: тринадцять діб під лампою
У камері ташкентського НКВС професор хірургії пройшов через «операцію», якої немає в медичних підручниках. Історія тринадцятиденного допиту святителя Луки.
Демон на порозі: що Каїн знав про молитву
Авель не вимовляє в Біблії жодного слова. Чотири глави – і повна мовчанка. Його єдина промова – голос крові із землі. Але іноді тиша говорить точніше за будь-які слова.
Торжество православ'я: чому за золотом риз часто ховається розчарування
Про те, чому неофіти 90-х пішли в тишу, як розпізнати «темного двійника» Церкви і де насправді шукати світло.
Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші
Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.