Митрополит Антоній (Паканич): у яких ситуаціях уступати і здаватися не слід
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: religions.unian.net
Поступка відрізняється від поступки. Є ситуації, коли компроміс можливий і навіть необхідний. Можна виграти в головному, поступившись у другорядному, незначному.
Але є ситуації, коли поступка категорично неприпустима. Це стосується тих речей, які складають серцевину, сенс життя. Такий компроміс стане грубим порушенням духовних законів та спричинить за собою непоправні наслідки.
Якщо чоловік здав у принципових для себе речах, то його обов'язково будуть тиснути і далі, щоб він здавав позицію за позицією.
Згадаймо, як дісталася перемога на війні. Наступ і оборона в найскладніших умовах, незважаючи на переважаючі сили противника. Солдати з усіх сил намагалися протистояти ударам, самовіддано відбивали наступ. Здавали позиції у виняткових випадках, коли всі можливості були використані і воювати було вже практично нікому: всі були вбиті або поранені. Траплялися, звичайно, ситуації, коли хтось не витримував, зраджував, але таких була меншість, інакше не було б перемоги.
Щоб захищати свої принципи потрібно бути готовим до тривалої боротьби. Можливо, все життя. Чесна і гідна боротьба – це боротьба до кінця. І не важливо тоді, переміг чи програв. У разі програшу, це буде лише зовнішній програш, формальний, а не внутрішній, який визначає. Всередині, для себе, ми залишимося переможцем, тим, хто не заламався, хто не зрадив себе, близьких, справу, хто зробив усе можливе для перемоги.
Читайте також
Бог під ножем: Чому Церква святкує перший біль Христа
Ми часто ховаємо це свято за пам'яттю Василія Великого, соромлячись його фізіологічності. Але Бог довів, що Він – не голограма, а реальна людина.
Коли тебе списали: Святитель Нектарій про життя після втрати статусу
Ти втратив роботу, дім і повагу суспільства? Тобі здається, життя закінчене? Розмова з митрополитом, який став чорноробом, але переміг у Вічності.
Втеча до Єгипту: інструкція з виживання в часи Ірода
Бог біжить у країну зла, щоб врятуватися. Чому мовчання сьогодні голосніше за крик, а незнання новин – акт мужності? Вчимося у Святого сімейства мистецтву внутрішньої еміграції.
Святий, якого «скасували»: перша зустріч з Нектарієм Егінським
Його вигнали з ганьбою, позбавили роботи та засобів до існування. Чому найбільш гнаний єпископ XX століття – найкращий співрозмовник для українського християнина.
Бог з нашою групою крові: Чому Різдво — це не просто день народження
Ми думаємо, що Він прийшов дати нам правила, а Він прийшов дати нам Своє життя. Розбираємо догмат про Обоження: як Різдво зробило нас генетичними родичами Творця.
Різдво в аду: чому Бог народився не в палаці, а в хліві
Ми звикли до солодкої казки, але Бог народився в бруді та холоді. Як знайти світло, коли навколо темрява і смерть? Це свято не для ситих, а для тих, хто хоче вижити.