Митрополит Антоній (Паканич): у яких ситуаціях уступати і здаватися не слід
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: religions.unian.net
Поступка відрізняється від поступки. Є ситуації, коли компроміс можливий і навіть необхідний. Можна виграти в головному, поступившись у другорядному, незначному.
Але є ситуації, коли поступка категорично неприпустима. Це стосується тих речей, які складають серцевину, сенс життя. Такий компроміс стане грубим порушенням духовних законів та спричинить за собою непоправні наслідки.
Якщо чоловік здав у принципових для себе речах, то його обов'язково будуть тиснути і далі, щоб він здавав позицію за позицією.
Згадаймо, як дісталася перемога на війні. Наступ і оборона в найскладніших умовах, незважаючи на переважаючі сили противника. Солдати з усіх сил намагалися протистояти ударам, самовіддано відбивали наступ. Здавали позиції у виняткових випадках, коли всі можливості були використані і воювати було вже практично нікому: всі були вбиті або поранені. Траплялися, звичайно, ситуації, коли хтось не витримував, зраджував, але таких була меншість, інакше не було б перемоги.
Щоб захищати свої принципи потрібно бути готовим до тривалої боротьби. Можливо, все життя. Чесна і гідна боротьба – це боротьба до кінця. І не важливо тоді, переміг чи програв. У разі програшу, це буде лише зовнішній програш, формальний, а не внутрішній, який визначає. Всередині, для себе, ми залишимося переможцем, тим, хто не заламався, хто не зрадив себе, близьких, справу, хто зробив усе можливе для перемоги.
Читайте також
Патологія фараона: як серце втрачає чутливість
Бог не робить гонителів злими. Він перестає їх стримувати – і тоді осліпла від безкарності влада руйнує себе сама.
Вхід Господній до Єрусалима: між очікуванням чуда і Голгофою
Натовп чекав земного царя, а зустрів Агнця. Чому ми досі шукаємо «зручного» Бога.
Що сльози Христа біля гробу друга говорять про природу смерті
Горе Спасителя біля надгробка Лазаря – не просто людська скорбота. Це Бог дивиться на розпад найкращого Свого творіння і не погоджується з владою смерті над ним.
Розбитий сосуд: як Іуда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії
Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?
День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру
У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.
Нотатки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа
Історія схіархімандрита Архипа (Колодія) – дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.