Пасха Победы
Патриарх Алексий I. Фото: Facebook
Уже был взят Берлин. До окончательной капитуляции фашистской Германии оставались считанные дни.
В Москве в Богоявленском соборе Святейший Алексий I (Симанский), Патриарх Московский и всея Руси возглавил праздничное богослужение. Его Святейшеству сослужил целый сонм архиереев и духовенства.
По окончании Пасхальной заутрени патриарх зачитал своё вошедшее в историю проникновенное «Послание по случаю победоносного окончания Великой Отечественной войны»:
«Пасхальная радость Воскресения Христова соединяется ныне со светлой надеждой на близкую победу правды и света над неправдой и тьмой германского фашизма, который на наших глазах сокрушается соединённой силою наших доблестных войск и войск наших союзников. Свету и силе Христовой не возмогли противиться и препятствовать темные силы фашизма, и Божие всемогущество явилось над мнимою силой человеческой». И далее: «Преклоняясь пред изумительными подвигами русских воинов, полагающих за наше счастье жизнь свою, и радуясь грядущей победе над исконным врагом русского народа, усугубим эту радость благодарным воспоминанием победы Христа над адом и смертью и дарования нам этой победой вечной радости в невечернем дни Царствия Своего».
Празднование Пасхи было официально разрешено на самом высоком уровне. И не только в Москве, но и по всей стране. Мало того, хлебозаводы даже выпекли куличи, а в магазинах появилась творожная масса. Храмы были полны, были разрешены и проходили крестные ходы со свечами и под колокольный звон. Люди радовались Светлому Христову Воскресению и совсем уже близкой победе над фашизмом, с чем и поздравляли друг друга, ликуя. По всей огромной стране неслось торжествующее: «Христос Воскресе!» Характерно, что среди прихожан значительную часть составляла молодёжь и мужчины, были и военные. Приступая к Таинствам исповеди и причастия Христовых Тайн, они снимали оружие.
Это была первая Пасха для владыки Алексия I в сане Святейшего патриарха.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади