Патриарх Алексий II служил панихиду по Жукову
Георгий Жуков. Фото: Facebook
Очень давно познакомился с младшей дочерью легендарного полководца Марией Георгиевной Жуковой.
Наша тесная дружба не смогла поддерживаться из-за скоротечности, удаленности и огромной занятости обоих. Но все же, та короткая встреча, лично мне, оставила глубокое впечатление! Мария рассказывала тогда, что к 25-летию смерти отца была отслужена панихида в ХХС. Это была первая панихида, которую совершал Предстоятель Церкви Патриарх Алексий II в главном храме страны и собравшая много верующих людей. Знаменательно было и то, что будущий полководец ходил на службы в храм Христа Спасителя в ранней юности! А еще, она рассказала, что «однажды, когда мне было лет пятнадцать, отец, держа в руках книгу дочери Куприна Ксении «Куприн — мой отец», неожиданно для меня сказал: «Вот вырастешь — напишешь обо мне книгу». И, несмотря на мои возражения, так же мягко и настойчиво добавил: «И назови ее «Маршал Жуков — мой отец».
А вчера у Георгия Константиновича был день Ангела! С наступающим Днем Победы, товарищ маршал!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади