Яким буде життя після карантину
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: сайт УПЦ
Для християнина нічого по суті не змінюється. Життя до карантину і після тримається на тих же принципах і цінностях. Світ же буде постійно нав'язувати свої цінності і правила гри, буде вибивати грунт з під ніг під будь-яким приводом. Так було і так буде. Єдина можливість зберегти себе – активне духовне життя. Ми часто заміняємо його чим завгодно: зовнішньою активністю, численними розмовами, будь-якою діяльністю. Займаємося чим завгодно і ким завгодно, але тільки не собою і власною душею.
Така зневага до головного діяння не проходить безслідно. В будь-якій кризовій ситуації це спливає і проявляється.
Люди, що йдуть від духовного життя і Богоспілкування, втрачають зв'язок з Богом і при першій же бурі їх збиває з ніг. Така втрата є головною бідою і трагедією людини.
Все інше – тимчасове і неважливе. Хто втратив зв'язок з Богом, легко піддається загальним настроям, втрачає критичне мислення, панікує і боїться. Він не в змозі протистояти найменшому тиску, тут же здає свої позиції, беручи за правду все, про що йому говорять.
Для християнина правда одна у всі часи – слово Боже. Для нас це незмінний орієнтир, з яким ми звіряємо свої думки, вчинки і висновки. Якщо запропонована нам правда розходиться з істиною Христовою, ми залишаємося вірними Христу, чого б нам це не коштувало.
Пройдуть сьогоднішні випробування, будуть інші. Але ставлення до них не повинно змінюватися. Механізми ті ж уже багато століть. Відірвати людину від Бога і Його Церкви.
У людини можна забрати все, але не можна забрати її душу. Душа належить Богу.
І за Богом буде останнє слово у всіх ситуаціях і з кожною людиною. Карантин оголив наші недуги. У кожного вони свої. Потрібно знайти мужність визнати їх. Господу не потрібні наші виправдання, Господу треба наше покаяння. І якщо нинішні випробування допомогли краще розібратися в собі, це вже багато чого варте. Головне, не забувати про рятівну істину: немає життя поза богом. Він є Шлях і Істина і Життя.
Читайте також
Безпольотна зона над серцем
Зовнішній світ збожеволів і вимагає стовідсоткової мобілізації злоби. Справжнє миротворчество сьогодні – це озброєний блокпост усередині серця.
Ніж м'ясника замість меча хрестоносця
Христос приносить людям не бойовий меч, а кухонний ніж. Ця різниця змінює весь зміст Його слів про розділення сім'ї.
Туга від голоду за вічністю
Неясна задуха серед безпеки та достатку була криком серця, створеного для безкінечності.
Нечистота подвійного дна
«Блаженні чисті серцем» – це заповідь про щирість, яка не ховає від Бога душевні рани.
Приборкання степового звіра
Наша християнська віра виросла поверх попелу ідолів і кісток тварин. І першим каменем в її основі стала переплавлена віра князя, який піднявся з глибини власного пекла.
Смартфон замість ранкової молитви
Літній піст часто називають тягарем під час відпусток. Духівник Дарницького благочиння м. Києва протоієрей Феодор Русан розповідає про подолання екранної залежності.