Яким буде життя після карантину

Митрополит Антоній (Паканич). Фото: сайт УПЦ

Для християнина нічого по суті не змінюється. Життя до карантину і після тримається на тих же принципах і цінностях. Світ же буде постійно нав'язувати свої цінності і правила гри, буде вибивати грунт з під ніг під будь-яким приводом. Так було і так буде. Єдина можливість зберегти себе – активне духовне життя. Ми часто заміняємо його чим завгодно: зовнішньою активністю, численними розмовами, будь-якою діяльністю. Займаємося чим завгодно і ким завгодно, але тільки не собою і власною душею.

Така зневага до головного діяння не проходить безслідно. В будь-якій кризовій ситуації це спливає і проявляється.

Люди, що йдуть від духовного життя і Богоспілкування, втрачають зв'язок з Богом і при першій же бурі їх збиває з ніг. Така втрата є головною бідою і трагедією людини.

Все інше – тимчасове і неважливе. Хто втратив зв'язок з Богом, легко піддається загальним настроям, втрачає критичне мислення, панікує і боїться. Він не в змозі протистояти найменшому тиску, тут же здає свої позиції, беручи за правду все, про що йому говорять.

Для християнина правда одна у всі часи – слово Боже. Для нас це незмінний орієнтир, з яким ми звіряємо свої думки, вчинки і висновки. Якщо запропонована нам правда розходиться з істиною Христовою, ми залишаємося вірними Христу, чого б нам це не коштувало.

Пройдуть сьогоднішні випробування, будуть інші. Але ставлення до них не повинно змінюватися. Механізми ті ж уже багато століть. Відірвати людину від Бога і Його Церкви.

У людини можна забрати все, але не можна забрати її душу. Душа належить Богу.

І за Богом буде останнє слово у всіх ситуаціях і з кожною людиною. Карантин оголив наші недуги. У кожного вони свої. Потрібно знайти мужність визнати їх. Господу не потрібні наші виправдання, Господу треба наше покаяння. І якщо нинішні випробування допомогли краще розібратися в собі, це вже багато чого варте. Головне, не забувати про рятівну істину: немає життя поза богом. Він є Шлях і Істина і Життя.

КП в Україні

Читайте також

Що робити, коли Бог не вписується в наш графік?

Коли дзвінок у вихідний викликає гнів, зачіпається наше самолюбство. Вчимося у Іоанна Кронштадтського перетворювати роздратування на любов і знаходити ресурси там, де їх, здається, немає.

Жони-мироносиці: віра серця, що перемогла розум

Чому розум апостолів зазнав краху перед Голгофою, а жіноча природа виявила мужність? Урок Жінок-мироносиць про зустріч з Богом і залишену Плащаницю.

Логіка любові: чому дружини-мироносиці випередили апостолів

​Жони-мироносиці пішли до Гробу всупереч страху і сторожі. Чому їхня любов виявилася вищою за чоловічий розрахунок, і як цей подвиг повторюють сучасні християнки.

«Потрібно дякувати Богу за випробування і гоніння»

Інтерв'ю з митрополитом Черкаським і Канівським Феодосієм (Снігірьовим) про те, як зберегти вірність Христу в сучасних умовах.

Окоп на кухні: ціна сімейних суперечок про віру

​Вечірня розмова про релігію легко перетворюється на позиційну війну. Чому кухонна перемога над близькими пахне поразкою і як навчитися ставити людину вище за свою правоту?

Заповіт святителя Луки: про тихі компроміси

Архієпископ Лука пройшов через тортури і заслання, але наприкінці життя зіткнувся з іншим випробуванням – «ввічливим» тиском епохи.