Перший день в Лаврі після карантину
Киево-Печерская лавра. Фото: Facebook
Перший день я сьогодні в Лаврі після приблизно 2 місяців відсутності у зв'язку з карантином. Відкрита нижня Лавра і печери. Верхня Лавра, де заповідник (Трапезний і Успенський собор) ще закрита, - так мені сказали.
Відчуття подвійні: так, ніби вчора тут був, ніби й не було тих двох місяців відсутності - а з іншої сторони, і це вже відчуття інших людей, з якими я в Лаврі встиг зустрітися й поспілкуватися, ніби це нове відкриття Лаври після тривалого періоду закриття - щось подібне до 1988 року.
Але як би там не було, життя починає налагоджуватися й повертатися в своє русло. Слава Богу!
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.