Митрополит Антоній: Як правильно зустріти свято Вознесіння Господнього
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: сайт УПЦ
Вознесіння Господнє – одне з дванадесятих (що означає найголовніших і значущих) свят Православної Церкви. Святкується Вознесіння через сорок днів після Пасхи. Саме сорок днів Господь був зі Своїми учнями, навчаючи їх невідомому раніше, тому, що було приховано від них до Воскресіння Спасителя.
Вознесіння є кульмінацією земного життя Христа. Завдяки Вознесінню Господньому людство навіки надбало безкраїх горизонтів пізнання Божества.
З того самого моменту шлях пізнання Господа відкритий кожному. Важливо на цьому шляху не приймати вузькість свого розуміння і сприйняття за обмеженість того, що ми пізнаємо. Богопізнання – це постійний шлях до Бога, що не припиняється ні в цьому житті, ні у Вічності. Шлях духовного сходження в нетварні світи, яким ніколи не буде кінця.
На це вказує і одяг священиків, які служать на Вознесіння в білих шатах (їх використовують також на Різдво Христове, Богоявлення, Преображення), що символізують божественне нетварне світло.
Для кожного православного християнина у свято Вознесіння Господнього важливо бути присутнім на богослужінні в храмі і причастя Святих Христових Таїн, якщо є така можливість. Під час Причастя ми не просто наближаємося до Бога, а стикаємося з Ним. В цьому і є головний сенс людського буття.
Також слід постаратися зберегти мир і любов в душі, особливо важко це часом зробити по відношенню до найближчих людей. Добре слово, слова підтримки і розради тим, які цього потребують – найкраще, що ми можемо зробити для спасіння своєї душі, і не тільки у свято.
Читайте також
Торжество православ'я: чому за золотом риз часто ховається розчарування
Про те, чому неофіти 90-х пішли в тишу, як розпізнати «темного двійника» Церкви і де насправді шукати світло.
Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші
Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.
Жінка, яка перемогла гріх
Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.
Репетиція вічності: Великий піст як вихід з диктатури шуму
Великий піст – це не просто дієта чи відмова від розваг. Це добровільний вхід у «коридор тиші», де людина знімає маски і зустрічається зі своїм справжнім «я».
Покаяння царя і червоний плащ Урії
Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.
Синдром дружини Лота: чому покаяння не терпить ностальгії
Христос промовив про неї три слова. Але саме вони – одне з найгостріших попереджень у всьому Євангелії.