Митрополит Антоній: Як правильно зустріти свято Вознесіння Господнього
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: сайт УПЦ
Вознесіння Господнє – одне з дванадесятих (що означає найголовніших і значущих) свят Православної Церкви. Святкується Вознесіння через сорок днів після Пасхи. Саме сорок днів Господь був зі Своїми учнями, навчаючи їх невідомому раніше, тому, що було приховано від них до Воскресіння Спасителя.
Вознесіння є кульмінацією земного життя Христа. Завдяки Вознесінню Господньому людство навіки надбало безкраїх горизонтів пізнання Божества.
З того самого моменту шлях пізнання Господа відкритий кожному. Важливо на цьому шляху не приймати вузькість свого розуміння і сприйняття за обмеженість того, що ми пізнаємо. Богопізнання – це постійний шлях до Бога, що не припиняється ні в цьому житті, ні у Вічності. Шлях духовного сходження в нетварні світи, яким ніколи не буде кінця.
На це вказує і одяг священиків, які служать на Вознесіння в білих шатах (їх використовують також на Різдво Христове, Богоявлення, Преображення), що символізують божественне нетварне світло.
Для кожного православного християнина у свято Вознесіння Господнього важливо бути присутнім на богослужінні в храмі і причастя Святих Христових Таїн, якщо є така можливість. Під час Причастя ми не просто наближаємося до Бога, а стикаємося з Ним. В цьому і є головний сенс людського буття.
Також слід постаратися зберегти мир і любов в душі, особливо важко це часом зробити по відношенню до найближчих людей. Добре слово, слова підтримки і розради тим, які цього потребують – найкраще, що ми можемо зробити для спасіння своєї душі, і не тільки у свято.
Читайте також
Великодня проповідь про розбірки у винограднику
Господар виноградника платить запізнілому стільки ж, скільки тому, хто працював від світанку. Такий був головний удар Спасителя по нашому відчуттю справедливості.
Бог почув крик Давида, почує і наш
Третина біблійних псалмів – це крик болю, докори і гнів, звернені до Бога. Церква не викреслила з них жодного рядка – адже в цьому можна знайти опору.
Міра посту важливіша за його суворість
Типікон розписує мирянину монастирський устав погодинно, не даючи зразків його мирського виконання. Міра посту – не в уставі, а в розсудливості.
Як християни відмовилися від пацифізму
Як перші християни відмовлялися вбивати за наказом – і що змінилося після Константина.
Синець під оком неправедного судді
Спаситель використовує образ підкупного чиновника, щоб навчити нас ніколи не опускати руки. Історичний розбір палестинського суду I століття змінює погляди на молитву.
Дім не можна облаштувати в придорожньому нічліжному будинку
Рим вважали вічним містом – але він упав за три дні. Блаженний Августин, дивлячись на руїни, зрозумів те саме, що й нам належить усвідомити, стоячи на уламках звичного світу.