Язык Духа Божьего универсален и заключен в самой Любви
Сошествие Святого Духа. Фото: Facebook
«Иисус и возгласил, говоря: кто жаждет, иди ко Мне и пей. Кто верует в Меня, у того, как сказано в Писании, из чрева потекут реки воды живой. Это сказал Он о Духе, Которого имели принять верующие в Него:»
Разве не удивительно, что в Евангелии от ап. Иоанна, которое читается в праздник Пятидесятницы говорится нам о Духе, который потечет как реки воды живой, но на собранных в Сионской горнице Апостолов сходят языки, как бы пламенные?
В какой момент огонь может, воспламенившись в сердце человека, сделаться живительной водой? Не тогда ли, когда сердце человека преисполнится и размягчится (усырится, как говорится в Псалтири) любовью по благодати Духа Святого?
Дух объял апостолов, и они возвещали о великих делах любви Божией. «Любовь Христова объемлет нас»(2Кор. 5:14), и только эта любовь придаёт единство всем свидетельствам о
Христе, где, когда и на каком бы языке эти свидетельства ни звучали.
И это прекрасно, ибо язык Духа Божьего универсален и заключен в самой Любви.
Пусть она изобилует во всех нас! С праздником, дорогие!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади