Чому в ПЦУ ігнорують масочний режим?
21 червня на Гурбах і Козацьких могилах пройшли торжества за участю Фото: Facebook
Те що зачепило!
Карантин не карантин , чи карантин , але не для всіх?
Рівненщина , за офіційною інформацією , невпинно нарощує оберти по кількості хворих на Ковід . Очільник краю навіть селекторну народу провів та спільно з поліцією, медиками , районними чиновниками розробили цілу низку заходів, які мають застосовувати до порушників карантину.
21 червня на Гурбах і Козацьких могилах торжества , зустрічають Єпіфанія, Драбинка. На урочистостях також присутні сотні людей та священників . За світлинами на офіційному сайті Рівненської єпархії ПЦУ , більш- менш можна оцінити реальну картину усього , що в цей день відбувалось.
Я не полінувалася, навіть відео переглянула і була неприємно здивована кількома аспектами . Найперше , це повним ігноруванням і порушенням карантину людьми, котрі приїхали на вшанування загиблих . І , якщо вірити світлинам із Козацьких могил , то кількість паломників значуща , а масочного режиму там дотримувались... частково. Дозволю тут зауважити , що напередодні поліція озвучила конкретну цифру правоохоронців , а саме 57, котрі мали забезпечувати публічну безпеку і порядок у Пляшеві.
На Гурбах про маски під час карантину не лише вірники ПЦУ , а й народні депутати не чули . Так , Дмитро Соломчук своїм власним прикладом демонструє ,що ніякого ковіду він не боїться і спокійно бере медаля з рук Єпіфанія.
P.S. Я добре пам’ятаю події тримісячної давнини : тиждень до карантину і перший місяць життя у ньому. Тоді соціальні мережі , ЗМІ перетворились на активних мисливців за вірянами УПЦ, що ходили на молитву до церкви. Борці з ковідом їх відстежували та знімали, не втомлювались викликати правоохоронців під рівненські храми десятки разів за день, писати гнівні пасквілі і таврувати невгодну церкву з її послідовниками . А поміж тим , цифра хворих тоді була не настільки вражаюча як тепер!!!
То що ж це виходить правова і демократична країна такою є не для всіх? Як і карантинні обмеження з винятковим і обов’язковим втіленням у життя ?
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.