Православие не разделяется по национальности, а у Бога нет цвета кожи
А вы понимаете, что когда в США кричат: «долой белого Христа», а на Украине кричат «долой московское Православие» - это одно и то же?
И тем, и другим процессом двигает откровенное человеческое невежество и стремление использовать религиозную тему для политических вопросов. Поэтому представители обоих этих движений это по сути «братья по разуму», или вернее сказать по дурости. Ведь Православие не разделяется на киевское, московское или французское, а у Бога нет цвета кожи, и поэтому в Африке Христа изображают черным, в Китае - желтым, а в Европе - белым. Более того, идя навстречу людям для того чтобы они ближе воспринимали суть Писания, китайцам слово «хлеб» иногда заменяют на «рис».
Но когда у людей нет совести, нет страха Божия, нет разума, то они из религии делают политику и кричат «долой».
Читайте також
Кощунство чи "турбота"? У Лаврі сторонні торкаються мощей
У мережі з'явилися фото з Дальніх печер, де музейні працівники та представники державної церкви проводять переоблачення мощей Преподобних Печерських. Те, що здавна здійснювала братія у священному сані з молитвою та дотриманням канонів, тепер виконують люди без належних знань і благословення. Віруючі обурені: святиня всеправославного значення опинилася в руках сторонніх, а процес перетворився на бездушне «музейне дійство».
Коли родина — тягар для держави: тривожні сигнали демографічного занепаду
Батько п’ятьох дітей та православний священник відкрито говорить про те, про що мовчать чиновники: українські родини занепадають, народжуваність стрімко падає, а держава — глуха до проблем багатодітних. Хто збудує майбутнє України, якщо сьогодні її серце — сім’я — лишається без підтримки і надії?
Цивілізація без Христа — це темрява в золоті.
Сьогодні ми відзначаємо велике і доленосне подія — Хрещення Русі, яке стало моментом духовного народження нашого народу. Не просто історичного народу, не просто етнічної спільноти, але народу Божого, що звернувся до Христа — до Світла, до Істини, до Спасіння.
ПЦУ між вірою та владою: коли Церква втрачає любов
Підтримка автокефалії не виправдовує перетворення Церкви на ідеологічний інструмент держави. Християнство починається там, де є любов — навіть під час війни.
Віруючі УПЦ переживають за митрополита Онуфрія
Зеленський позбавив українського громадянства людину, народжену в Україні, яка очолює найбільшу Церкву країни. Але рішення президента — це удар не по Онуфрію і не по УПЦ. Це удар по Україні як демократичній державі.
Чому позбавили громадянства митрополита Онуфрія саме зараз
Рішення про позбавлення громадянства глави УПЦ послідувало після невдалого силового захоплення собору в Чернівцях — що стоїть за діями влади і якими будуть наслідки для релігійної Буковини?