Главное дело жизни Митрополита Онуфрия – молитва
Блаженнейший Митрополит Онуфрий. Фото: Facebook
О человеке говорят его дела. Многословность, как известно, признак слабости. Сильный и мудрый человек спешит делать, а не говорить.
Блаженнейший митрополит Онуфрий - это человек дела, а не красивых слов. И главное дело его жизни - молитва.
Наш Предстоятель - это пример мудрости и жизнелюбия, пример настоящей любви к ближнему, пример стойкости в вере и мужества.
Какими бы ни были внешние испытания и давление, как бы ни менялась ситуация в мире и в стране, он остается верен Богу, Церкви, канонам и своим принципам.
В наше время, когда ложь для многих становится стилем жизни, средством влияния, Блаженнейший Онуфрий непреклонно защищает истину и евангельские заповеди.
Миллионы верующих отвечают своему Предстоятелю любовью, доверяют ему и внимают каждому слову. Митрополит Онуфрий стал настоящим отцом для своей паствы. Его простые, но находящие отклик в душе слова поддерживают и утешают верных во всех испытаниях.
Огромное счастье иметь такого Предстоятеля!
Дай Бог сил и здравия Блаженнейшему Онуфрию на многая и благая лета!
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.