Коли тривога дає владі можливість зберегти обличчя
Митрополити УПЦ біля Офісу Президента. Фото: скрішнот Facebook УПЦ
У Києві повітряні тривоги бувають часто, але дуже рідко вони бувають тривалістю 15 хвилин. 20 березня трапилася саме така. Так збіглося, що її оголосили в той момент, коли під Офісом Президента вже майже 3 години стояли члени Синоду УПЦ на чолі з Блаженнішим Онуфрієм, очікуючи на Зеленського. Стояли і не збиралися йти.
Коли синодали тільки приїхали, до них випустили одного дрібного клерка «прийняти звернення», потім іншого. Літнім архієреям навіть не запропонували стільці. А коли вони спробували сісти на бетонний блок, поліція їх грубо зігнала. Все це, щиро кажучи, з боку влади виглядало по-хамськи. З кожною хвилиною очікування ситуація ставала для Офісу Президента дедалі непристойнішою.
І тут – повітряна тривога. Поліція негайно вимагала ієрархів залишити територію. Звісно, за умов війни не можна говорити, що тривога може бути вчасно та до речі. Але так «збіглося», що для влади тривога виявилася можливістю «зберегти обличчя».
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.