Заблуждения, удерживающие людей от покаяния
Исповедь. Фото: Фома
Есть два опасных заблуждения, которые для того и разработаны, чтобы удерживать людей от покаяния. Оно состоит в том, что спасение все равно недостижимо - вернее, труднодостижимо, и только для крутейших подвижников, в число которых ты не входишь. Так что нечего и пытаться.
Это неправда, спасение предлагается даром, по богатству благодати Его, искуплением во Христе Иисусе, приобретается оно капитуляцией, сдачей на милость Божию, так что всякий, кто пребывает в мире с Церковью, пребывает в доброй надежде на обетования Божии. "Потому что вы не приняли духа рабства, [чтобы] опять [жить] в страхе, но приняли Духа усыновления, Которым взываем: "Авва, Отче!" Сей самый Дух свидетельствует духу нашему, что мы - дети Божии" (Рим.8:15,16).
Другое кажется противоположным, но преследует ту же цель – все равно все спасутся, поэтому никакое покаяние, никакая капитуляция не нужна - спокойно продолжайте ехать на том же поезде в ад, и не пытайтесь его покинуть, в конечном-то итоге все поезда в итоге приходят в рай. Гиммлер выбрал несколько более запутанный путь к вечному блаженству, чем Гааз, но в итоге они оба окажутся в одном и том же месте.
Ну а ты-то всяко не Гиммлер, так что тебе ничего и не нужно менять в твоей жизни, ни даже задумываться об этом.
Эти два заблуждения кажутся противоположными – но надо смотреть не на способы, которыми тебя хотят к чему-то склонить, а на то, к чему именно тебя хотят склонить.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.