Єпископ Віктор: Князь Володимир прийняв Христа не за політичних причин
Пам'ятник святому князю Володимиру в Києві. Фото: kiev.zagranitsa.com
Князь Володимир прийняв Христа не за політичними, а за духовними і сотеріологічними мотивами. Про це вікарій Київської Митрополії єпископ Баришівський Віктор (Коцаба) написав у своєму авторському блозі на сайті «Я - кореспондент» напередодні святкування пам'яті святого рівноапостольного великого князя Володимира.
За словами ієрарха, сьогодні фігуру святого князя, якого «Господь удостоїв змінити хід історії нашого народу і суттєво вплинути на духовне становлення і цивілізаційні процеси не тільки тодішньої Русі, але і багатьох слов'янських країн», часто пов'язують з виключно політичними мотивами, якими він нібито керувався при виборі християнської віри.
«Існує думка, що прийняття князем православної віри – це еквівалент вступу Київської Русі в такий собі "Євросоюз" періоду Середньовіччя, – зазначив єпископ Віктор. – Політики та історики нашої держави стверджують, що, обравши християнство, князь Володимир вибрав "європейський вектор" розвитку країни і зробив "цивілізаційний вибір". Однак насправді все це не зовсім так».
Він пояснив, що всі вище перераховані мотиви прийняття правителем Київської Русі християнства «мають суто зовнішнє значення».
«Якби князь дійсно керувався виключно політичною доцільністю, то це не повинно було б вплинути на його особисте життя, – уточнив ієрарх УПЦ. – Людина, яка приймає християнську "ідеологію" і не приймає Христа, не здатна змінити своє життя. Погоджуючись одного разу з певними принципами морального і добропорядного життя, при певних історичних обставинах людина може легко відмовитися від них. Без внутрішнього переродження ніякі зовнішні правила її не змінять».
На прикладі ж великого князя Володимира ми бачимо, що «свідомий язичник, який був жорстоким володарем, здатним покарати навіть найближчих до себе людей, мав величезну кількість жінок і прагнув завоювати "вогнем і мечем" мало не всю Європу, прийнявши Христа, повністю і докорінно змінився»: ставши християнином, князь кожен день годував жебраків і голодних, реформував судову систему, першим з європейських правителів виступив проти смертної кари, був вірним чоловіком.
«Тому можна з упевненістю говорити, що князь Володимир прийняв Христа не за політичними, а за духовними і сотеріологічними міркуваннями. Для нього християнство було не ідеологією, а життям у Христі. Це означає, що, ставши християнином, князь не тільки змінився сам, але і змінив історію цілого народу. Він заклав в державний фундамент Київської Русі не політичну угоду і не "цивілізаційний" документ, а Євангеліє – благу звістку про Воскресіння Христа. Саме завдяки цьому фундаменту Київська Русь стала не просто однією з держав Європи, а стала Руссю Святою. І це – головний урок для нас сьогодні», – підкреслив єпископ Баришівський Віктор (Коцаба).
Раніше в УПЦ розповіли про особливості святкування Дня Хрещення Русі в 2020 році, які будуть проходити в умовах карантинних обмежень.
Читайте також
В єпархіях УПЦ пройшли різдвяні колядування та святкові концерти
У період святкування Різдва Христового в січні церковні громади УПЦ по всій країні співають колядки, проводять концерти та благодійні акції.
Предстоятель: Божий закон написаний у серці кожної людини
Під час проповіді в Борисполі Блаженніший нагадав вірним про сенс Різдва та необхідність жити за Божими заповідями.
У в'язницях США трансгендери масово ґвалтують ув'язнених жінок, – ЗМІ
Через практику розміщення чоловіків, які оголосили себе трансгендерами, у жіночих в'язницях США участилися випадки насильства.
Guardian: У 2025 році в Британії зафіксовано рекордне зростання продажів Біблій
Спеціалісти фіксують зростання інтересу до християнських текстів в умовах соціальних змін та переосмислення ролі віри в сучасному суспільстві.
На Львівщині печерному монастирю присвоять статус пам'ятника археології
Суд визнав необхідність охорони археологічної пам'ятки на території лісового господарства у Львівській області.
Мінкульт визнав буковинський пасхальний хліб культурною спадщиною України
Статус нематеріальної спадщини присвоєно традиційній пасхальній випічці Буковини з її регіональними формами та обрядами.