Єпископ Віктор: Князь Володимир прийняв Христа не за політичних причин
Пам'ятник святому князю Володимиру в Києві. Фото: kiev.zagranitsa.com
Князь Володимир прийняв Христа не за політичними, а за духовними і сотеріологічними мотивами. Про це вікарій Київської Митрополії єпископ Баришівський Віктор (Коцаба) написав у своєму авторському блозі на сайті «Я - кореспондент» напередодні святкування пам'яті святого рівноапостольного великого князя Володимира.
За словами ієрарха, сьогодні фігуру святого князя, якого «Господь удостоїв змінити хід історії нашого народу і суттєво вплинути на духовне становлення і цивілізаційні процеси не тільки тодішньої Русі, але і багатьох слов'янських країн», часто пов'язують з виключно політичними мотивами, якими він нібито керувався при виборі християнської віри.
«Існує думка, що прийняття князем православної віри – це еквівалент вступу Київської Русі в такий собі "Євросоюз" періоду Середньовіччя, – зазначив єпископ Віктор. – Політики та історики нашої держави стверджують, що, обравши християнство, князь Володимир вибрав "європейський вектор" розвитку країни і зробив "цивілізаційний вибір". Однак насправді все це не зовсім так».
Він пояснив, що всі вище перераховані мотиви прийняття правителем Київської Русі християнства «мають суто зовнішнє значення».
«Якби князь дійсно керувався виключно політичною доцільністю, то це не повинно було б вплинути на його особисте життя, – уточнив ієрарх УПЦ. – Людина, яка приймає християнську "ідеологію" і не приймає Христа, не здатна змінити своє життя. Погоджуючись одного разу з певними принципами морального і добропорядного життя, при певних історичних обставинах людина може легко відмовитися від них. Без внутрішнього переродження ніякі зовнішні правила її не змінять».
На прикладі ж великого князя Володимира ми бачимо, що «свідомий язичник, який був жорстоким володарем, здатним покарати навіть найближчих до себе людей, мав величезну кількість жінок і прагнув завоювати "вогнем і мечем" мало не всю Європу, прийнявши Христа, повністю і докорінно змінився»: ставши християнином, князь кожен день годував жебраків і голодних, реформував судову систему, першим з європейських правителів виступив проти смертної кари, був вірним чоловіком.
«Тому можна з упевненістю говорити, що князь Володимир прийняв Христа не за політичними, а за духовними і сотеріологічними міркуваннями. Для нього християнство було не ідеологією, а життям у Христі. Це означає, що, ставши християнином, князь не тільки змінився сам, але і змінив історію цілого народу. Він заклав в державний фундамент Київської Русі не політичну угоду і не "цивілізаційний" документ, а Євангеліє – благу звістку про Воскресіння Христа. Саме завдяки цьому фундаменту Київська Русь стала не просто однією з держав Європи, а стала Руссю Святою. І це – головний урок для нас сьогодні», – підкреслив єпископ Баришівський Віктор (Коцаба).
Раніше в УПЦ розповіли про особливості святкування Дня Хрещення Русі в 2020 році, які будуть проходити в умовах карантинних обмежень.
Читайте також
ФІФА присвятила ЛГБТ-спільноті матч між збірними Ірану та Єгипту
ФІФА зобов’язала мусульманських спортсменів брати участь у «матчі гордості» з використанням райдужної атрибутики всупереч їхнім релігійним переконанням.
У МЗС Палестини засудили захоплення земель Єрусалимської Церкви Ізраїлем
Палестина вимагає від міжнародної спільноти зупинити витіснення християн з Єрусалима.
Влада Чехії відкинула Стамбульську конвенцію через «гендерну ідеологію»
Уряд відкликав згоду на ратифікацію документа, назвавши його положення руйнівними для традиційного розуміння статі та сім'ї.
У Мозамбіку десятки жителів прийняли Православ'я
Звершивши таїнство Хрещення, священник потім освятив домівки новонавернених християн.
Блаженніший: Людина повинна користуватися багатством, а не бути його рабом
Предстоятель УПЦ пояснив, як правильно розставляти пріоритети, підкресливши, що «багатство без Бога робить людину найнещаснішою у всьому світі».
У Києві пройшов ювілейний ЛГБТ-марш
Учасники гей-параду вимагали визнати одностатеві співжиття та скасувати у новому Цивільному кодексі визначення сім'ї як союзу чоловіка і жінки.