Справді, сьогодні в Почаєві було як колись до війни та до вірусу
Почаївська лавра - затишний оазис для віруючої людини
Ще ніколи не зустрічав стільки друзів, знайомих, друзів із соцмереж одночасно і в одному місці. Та й ще, щоб всі були духовно піднесені та радісні. Таке можливо тільки в Лаврі.
«Батюшка, просто сльози на очах, як тут добре, як радісно що наша Церква така сильна! - нестримуючи емоцій вигукнув знайомий з Корця. Скільки багато людей зібрала Богородиця в своїй обителі?»
Справді, сьогодні в Почаєві було як колись до війни, до вірусу - велелюдно та святково. Декілька тисяч богомольців зібралися на святкуванні в честь Почаївської ікони Божої Матері. Здавалося, що Небо прийшло на землю, створивши затишний оазис без війни, печалі та хвороби, вірусу та розділення. Все залишилося за межами монастиря, десь далеко, куди не хочеться повертатися. Християни увійшли в радість Господа де була святість , отримали ліки від тілесних та духовних хвороб. Благодать Творця не допустила знегоди в дім чудотворної Почаївської ікони - в святу лавру.
Люди молилися до Цариці Небесної перед її іконою як і 345 років тому , коли ченці благали Пречисту захистити обитель від турецької навали. Молилися, щоб в цей непростий для церкви та держави час, Пріснодіва покрила своїм омофором Почаївську обитель та нашу Україну.
З Праздником.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.