Греко-католикам в Затоці можна, а православним в Золочеві ні?
Последствия нападения боевиков на ограду дома священника УПЦ в Золочеве. Фото: Фейсбук протоиерея Николая Данилевича
Ось, греко-католики спокійно будують храми (див. перше фото) на Півдні України (смт. Затока, Білгород-Дністровський район, Одеська область), і ніхто з православних чи з місцевої влади не влаштовує істерик, як це недавно було в Золочеві (Львівська область), де саме греко-католицькі отці заколотили й підняли все місто проти общини УПЦ.
Тобто православним в Золочеві не можна навіть існувати, а греко-католикам в Затоці можна будувати. Ось такі в нас регіональні реалії.
Ну що ж, чекаємо заяву губернатора Одеської області, що будувати храми УГКЦ в Одеській області - аморально. Так само, як це заявляв раніше щодо ситуації в Золочеві губернатор Львівської області.
P. S. Тільки написав цей допис, як мені повідомляє з Золочева наш священик о. Максим Йоєнко, що сьогодні годину тому (серед білого дня) в Золочеві близько 20 осіб в масках понівечили огорожу навколо його помешкання. Показово. Див. наступні фото понівеченої огорожі в Золочеві.
Це що таке коїться в країні?
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади