У христиан почитание хлеба и вина связано с любовью к Евхаристии

Хлеб. Фото: Утро
Помните замечательную нашу пословицу: «Хлеб всему голова»?
Я думаю это не тревога о голодном времени или переживание за народное богатство. Отношение к хлебу мистическое. Это не просто продукт питания. Овощи тоже питают, спасают от голода, или, вот, например, рыба. И Христос очень много раз совершал чудес с рыбой. Да, даже греческая монограмма ИХТИС (рыба) говорит нам, что Иисус Христос Божий Сын Спаситель.
Или вот, у нас в Бердянске поставили памятник азовскому бычку, благодаря ему многие спасли свои жизни в голод. Но все же! именно когда падал хлеб, его поднимали с поспешностью и целовали. Так не поступали с другими продуктами. В христианской семье хлеб прочно ассоциировался с Евхаристией, то есть был такой пищей, таким даром земли, который при известных условиях становился Хлебом Евхаристии, Пищей бессмертия, Телом Христовым.
Уверен, что в любви грузин, армян, молдаван, греков к виноградной лозе скрыта всё та же любовь к Евхаристии. Помните чёрно-белые кадры старого фильма «Отец солдата»? Помните сцену у виноградника? Потому что виноград становился вином, а вино в Таинстве Причастия, и только в Церкви, преображалось и становилось Истинной Кровью, Кровью Нового Завета!
А теперь, пойдёмте в храм и освятим плоды с нового урожая, но не забывая! что вы прочитали выше.
С Праздником, друзья, с Преображением Господним! Мы все призваны преобразиться!
От искорки веры к Фаворскому Свету!
Читайте також
Начальника в народі твоєму не лихослов.
Ці слова апостола Павла часто використовуються як «дубина» проти будь-кого, хто намагається говорити про несправедливості (або пряме зло), які чинять світські чи церковні влади
Єдність у стражданні
Війна, як і будь-яка інша катастрофа, влаштована руками людини (геноцид, голодомор тощо), обертається насамперед розділенням. Причому тріщина проходить не між країнами та народами і навіть не між членами однієї сім'ї, вона розтинає серце людини.
Книга, яку намагалися не згадувати: Віктор Єленський та його радянське минуле
Робота «Юдейський клерикалізм і сіонізм» вийшла тиражем 20 тисяч примірників у серії «Атеїстична бібліотечка студента». Сьогодні вона читається як ілюстрація до радянської пропаганди і демонструє еволюцію автора від пропагандиста до чиновника нової України.
Кощунство чи "турбота"? У Лаврі сторонні торкаються мощей
У мережі з'явилися фото з Дальніх печер, де музейні працівники та представники державної церкви проводять переоблачення мощей Преподобних Печерських. Те, що здавна здійснювала братія у священному сані з молитвою та дотриманням канонів, тепер виконують люди без належних знань і благословення. Віруючі обурені: святиня всеправославного значення опинилася в руках сторонніх, а процес перетворився на бездушне «музейне дійство».
Коли родина — тягар для держави: тривожні сигнали демографічного занепаду
Батько п’ятьох дітей та православний священник відкрито говорить про те, про що мовчать чиновники: українські родини занепадають, народжуваність стрімко падає, а держава — глуха до проблем багатодітних. Хто збудує майбутнє України, якщо сьогодні її серце — сім’я — лишається без підтримки і надії?
Цивілізація без Христа — це темрява в золоті.
Сьогодні ми відзначаємо велике і доленосне подія — Хрещення Русі, яке стало моментом духовного народження нашого народу. Не просто історичного народу, не просто етнічної спільноти, але народу Божого, що звернувся до Христа — до Світла, до Істини, до Спасіння.