«Ми різні, але рідні»
Торжества по поводу Дня Независимости Украины. Фото: УПЦ
На мій погляд, це одна з ключових фраз з сьогоднішнього виступу Президента на Софіївській площі.
Годиною раніше сьогодні Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій під час міжконфесійного заходу на території заповідника «Свята Софія» сказав наступне:
«Наша держава Україна є багатоконфесійною, багатокультурною і багатоманітною країною. Одним із підтверджень цього є цей наш захід, де зібралися представники різних конфесій і релігійних організацій – всі такі різні, але всі без виключення люблять, трудяться, і моляться за нашу країну, за її керівництво і народ. Україна подібна до красивого букету, який складається з різних квітів. І в цьому наше багатство. Хочу побажати сьогодні, щоб ми усвідомлювали істинну красу нашої країни, усвідомлювали нашу різноманітність, плекали й зберігали цю красу».
Думаю, такі месиджі є основою об'єднавчої ідеології нашої країни.
Зі святом всіх!
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.