Почему сын Юраша не венчался и не крестил ребенка в ПЦУ?
Юраш-старший сообщает что его внука окрестил на Фанаре митрополит Элпидофор. Фото: Facebook
Всем известно, что деятель Андрей Юраш боролся за создание СЦУ. И вот, они получили что хотели. Но вот странное дело: сын Андрея Юраша - Святослав Юраш все таинства для семьи проводит в Турции в КонстП. Вот и теперь Юраш-старший сообщает что его внука окрестил на Фанаре митрополит Элпидофор, а Патриарх Варфоломей уделил благословение. И здесь невольно возникают мысли о том, что Юраш не дурак и понимает, что в глазах большинства православного мира СЦУ так и осталась кучкой раскольников, чьи таинства не признаются в Поместных Православных Церквях. Поэтому приходится мотаться в Турцию к Варфоломею чтобы потом не оказаться в конфузной ситуации, когда кто-то из иерархов одной из поместных Церквей может указать, что ребенок получивший «крещение» в СЦУ не является крещеным.
Товарищ Юраш, а если вы СЦУшникам так не доверяете, то зачем же вы людям это «счастье» навязали? Ведь не у каждого сторонника раскола есть возможность летать на Фанар, чтобы турецкоподданные крестили их детей. Не хорошо это с вашей стороны, товарищ Юраш, хотя ваш жест брезгливости в адрес СЦУ всецело понимаю.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.