А чи не переписати нам Біблію?

Що не так із людьми, які пропонують переписати Біблію? Фото: СПЖ

Деякий час тому радник Клауса Шваба, глави Всесвітнього Економічного Форуму, Юваль Ной Харарі заявив, що штучний інтелект у змозі формувати нові ідеї і може бути використаний для того, щоб переписати Біблію. За його словами, ШІ може створити універсальні «священні писання», які відображатимуть усі сучасні тенденції.

Харарі впевнений, що Біблію треба давно переписати, тому що вона не відповідає новим викликам сучасності – з їхнім гендерним розмаїттям, мультикультуралізмом і глобалістськими устремліннями в суспільстві.

Харарі у своєму бажанні «вирішити біблійне питання» далеко не самотній.

У нашому божевільному світі вже давно культивується теза, що Біблія – це небезпечна книга, читання якої призводить до насильства, екстремізму тощо. Нині можна згадати безліч випадків, коли священні для віруючих людей писання ставали об'єктом для нападок, а їхній зміст спричиняв гнів і напади люті у представників сучасних «інтелектуалів» лібералів.

Справедливості заради треба зазначити, що всі ці нападки стосуються не лише Біблії, а й Корану (і набагато меншою мірою інших священних книжок, на кшталт Бгаґавадґіти або Трипітаки Будди).

Що відбувається із суспільством, яке прагне до того, щоб вручити свою долю і долю майбутніх поколінь у руки штучного інтелекту?

«Теорії змов» стають реальністю

Ми багато років чули про «глобалістські плани закулісної світової еліти», про створення «єдиного світового уряду», багато богословів, священників та єпископів попереджали нас про небезпеку появи всеохопної, універсальної та екуменічної релігії. І більшості з нас завжди здавалося, що всі ці розмови – не більше ніж «теорія змови». Тих же, хто, подібно до нічного вартового, бив на сполох, попереджаючи про небезпеку всіх цих явищ, вважали неосвіченими і ненормальними мракобісами.

Однак сьогодні всі ми з вами стаємо свідками реалізації усіх цих «міфів», що колись здавалися дивними.

Виявляється, що книги письменників-фантастів просто на наших очах стають «документальною літературою», а основні правила робототехніки, сформульовані Айзеком Азімовим понад півстоліття тому, – як ніколи актуальними.

Наприклад, у багатьох сферах життєдіяльності робот уже цілком здатен замінити людину. Також не секрет, що штучний інтелект розумніший за багатьох із нас і, як справедливо зазначає Юваль Ной Харарі, він радикально відрізняється від усього, що було створено людиною раніше.

Харарі порівнює ШІ з такими творіннями людського генія, як колесо або друкарський верстат. Але, каже він, на відміну від друкарського верстата, який міг тільки створювати копії вкладених у нього матеріалів, ШІ може генерувати або створювати ідеї. Це не просто науковий прорив. Це зміна взагалі всього, до чого ми з вами звикли. І якщо відкинути вбік усі звинувачення в «теоріях змови», то ми з вами сьогодні стоїмо дійсно напередодні «прекрасного нового світу», про який свого часу писав Олдос Гакслі.

Можна сміливо стверджувати, що людство вже впритул підійшло до того, що ШІ згодом цілком може бути використаний для того, щоб замінити людину не на заводі або в офісі, а взагалі.

«Штучні люди» замість реальних

Наприклад, буквально нещодавно група вчених із Кембриджського та низки інших університетів змогли створити в лабораторних умовах синтетичний людський ембріон. За їхніми словами, цей ембріон нічим не відрізняється від справжнього людського ембріона, який з'являється в момент запліднення яйцеклітини сперматозоїдом. Щоправда, на відміну від людського ембріона синтетичний не має поки що зачатка мозку, проте вчені припускають, що подальший розвиток їхніх експериментів може призвести до того, що штучно створений ембріон може вирости в реальний живий організм.

Водночас науковці зазначають, що у зв'язку з цим виникає кілька питань етичного характеру.

Якщо в результаті дослідів синтетичним шляхом з'являється якась істота, яка від людини нічим не відрізняється, то як слід ставитися до цієї істоти? Що або хто вона?

Один з учасників експерименту вважає, що якщо штучний ембріон не відрізняється від природного, то ставитися до нього потрібно так само, як ми ставимося до живих і звичайних людей. Тож, цілком можливо, скоро ми зіткнемося з тим, що в нашому суспільстві з'являться «права роботів», а звичайні люди співіснуватимуть зі створеними в лабораторіях.

Франкенштейн і «етичне питання»

Водночас усі ми (поки що) пам'ятаємо, що фізичне народження дитини – це результат стосунків чоловіка та жінки. Людина наділена духом, свідомістю, розумом, свободою волі, і саме цим вона докорінно відрізняється від усіх інших живих (і неживих) істот.

За вченням Церкви, душа людини з'являється в момент її зачаття, а саме її життя має величезну цінність в очах Божих, бо Господь вибудовує з кожним із нас особисті стосунки. Чи буде свідомість у штучного ембріона? Чи буде в нього душа? Природно, що ні. Отже, або до нього не можна буде ставитися, як до реальної людини, або ж його спробують наділити... штучним інтелектом, який створить ілюзію свідомості, свободи волі та самоідентифікації.

Звісно, Франкенштейн, що вийде внаслідок поєднання ШІ та штучно створеного тіла, не матиме моральних понять і совісті (як не має його ChatGPT, наприклад), а всі його вчинки будуть серією математичних рішень, таким собі алгоритмом, що приведе цю потвору до цілковитого володарювання над нашим світом.

«Штучна релігія»

Природно, світ прийде до того, що в разі успішного налагодження масової генерації штучних людей дітонародження вже не знадобиться. Навіщо народжувати дітей, якщо їх можна зробити в лабораторних умовах?

Але, якщо діти виходять у лабораторних умовах, тож і статеві відмінності більше не потрібні. Отже, «синтетичні люди» мають бути безстатевими. Саме тому сучасна культура нав'язує людям ЛГБТ-ідеологію, пропагуючи гендерне розмаїття, що зрештою призведе людство спершу до відсутності статевих відмінностей, потім культурних, а далі й релігійних відмінностей.

Саме з цієї причини сучасним творцям нового світового порядку потрібна своя релігія, яка стане результатом синтезу всіх наявних релігійних вірувань. Звідси виникає така запекла боротьба з християнством. Звідси ж настільки небувала популяризація окультизму і сатанізму.

Нова синкретична релігія має бути створена на руїнах релігій старих, звичних і традиційних. І стояти за її створенням, можливо, буде вже не людина, а добре навчений і несказанно розвинений штучний інтелект.

Переписати Біблію

Навіть якщо планам «глобалістів» не дано здійснитися і все, що ми описали вище, вони не зможуть реалізувати, сучасні творці «нового світового порядку» однаково робитимуть спроби для того, щоб переписати або заборонити Біблію. Просто тому, що Святе Письмо – це фундамент традиційних цінностей, основа для нормального функціонування людини і суспільства, врешті-решт.

Біблія – це книга, яка людині допомагає залишатися людиною. Атака на неї – це атака на саму суть того, що ми називаємо сьогодні «нашою цивілізацією». Великою мірою, якщо прибрати Біблію або зробити її «зручною» для збоченців, то наше суспільство просто зникне.

Не буде ані свободи, ані прав, ані відмінності в поглядах або думках, а лише тотальний цифровий контроль, лише новий рабовласницький лад.

Постхристиянське суспільство, яке вже зараз дедалі більше відходить від основ, на яких воно було побудоване, віддає себе в руки купки людей, рукою яких керує батько брехні, а головним сенсом життя яких є влада. І якщо цей процес триватиме, то наступне покоління людей (якщо їх можна буде назвати людьми) назве свій час не постхристиянським, а постлюдським. Це буде час штучних людей, штучних ідей і штучних богів.

І якщо ми хочемо, щоб так не сталося, то ми повинні знову зробити Святе Письмо настільною книгою для кожного християнина. Щоб не ми її переписували, а щоб вона «переписувала» нас, допомагаючи ставати кращими і людянішими. Але головне – допомагаючи бути ближчими до Бога. Бо без Нього ми просто зникнемо в прірві, підготовленій штучним інтелектом.

Читайте також

Як зцілитися від кровотечі душі

Недільна проповідь.

У всіх спокусах йди в духовне серце, більше нікуди

Сердечна розмова про важливе.

Бідний Лазар: найкращий засіб порятунку від пекла

Недільна проповідь.

Що не досказно у притчі про сіяча

Недільна проповідь.

«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»

Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.

Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема

Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?