Увидеть в человеке красоту, которую Бог в него вложил
Мой товарищ потерял дорогой телефон. Фото: phon.ru
Однажды, отцу Александру задали вопрос: «Батюшка, очень хочется спросить, какие примеры целомудренного поведения в наше время вы видели. Как на практике выражается все, о чем написано святыми отцами о целомудрии? Как вести себя можно, а как нет? И вообще, что такое целомудрие?»
….эта история произошла с моим товарищем лет пятнадцать назад. Он потерял очень дорогую «Vertu». В таких случаях, по обыкновению, возврат, даже за вознаграждение почти не реальная вещь - слишком дорогая штучка попала в руки. Но Анатолий все же решил попробовать. Звонит на свой телефон, трубку поднимают. Товарищ просит вернуть т.к. телефон ценен «записной книжкой» да и вообще, привык и это подарок. Понятно, что за хорошее вознаграждение. «Новый хозяин» ссылается на очень большую занятость, но все же договариваются о встрече. В скором времени она отменяется, т.к. «новый хозяин» не может приехать. Анатолий все понимает – «цену набивает!» Ну, ладно, что ж поделаешь, «правила игры такие». Все-таки, спустя некоторое время, они встречаются. Действительно, человек, нашедший телефон очень занятой - строитель, живет за городом, частые командировки и разъезды. Анатолий получает свой родной «мобильник» и задает вполне уместный вопрос:
«Что я должен?»
А вот тут возможна масса вариантов ответов.
Но строитель от этого вопроса просто подпрыгнул: «Подожди, - говорит он моему товарищу, - за что должен? телефон твой?»
«Мой»- отвечает Анатолий.
«Ну, так и забирай его»
Вот тут пришла очередь подпрыгнуть моему другу.
Попили они кофе и разошлись.
Конец и Богу Слава!
Митрополит Антоний Сурожский говорит о целомудрии так: «целомудрие заключается в том, чтобы, посмотрев на другого человека, увидеть в нем ту красоту, которую Бог в него вложил, увидеть образ Божий, увидеть такую красоту, которую нельзя замарать, увидеть человека в этой красоте и служить тому, чтобы эта красота все росла и ничем не была запятнана; целомудрие заключается в том, чтобы с мудростью хранить цельность своей души и души другого человека».
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади