День туги за Конституцією

День Конституції. Фото: Liga.net

28 червня Україна відзначає День Конституції. У ній, зокрема, у ст. 35 написано, що кожен має право «безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність», що «Церква та релігійні організації в Україні відокремлені від держави», що «жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова».

Сьогодні у нас сотні громад УПЦ не мають права «безперешкодно відправляти релігійні культи».

В ООН напередодні опублікували звіт, де розповіли, що у Хмельницькій, Вінницькій, Рівненській та багатьох інших областях влада НЕЗАКОННО забороняє УПЦ, а розірвання з громадами договорів оренди – це дискримінація. Що проти вірян УПЦ застосовується насильство, що «уряд та правоохоронні органи не змогли ефективно протидіяти інцидентам, пов'язаним із "мовою ненависті"».

І цей звіт – лише крапля у морі. Насправді в нас є «визнана державою як обов'язкова» ПЦУ, а є – «ворожа» УПЦ з усіма наслідками.

Тож для вірян 28 червня – це День туги за Конституцією.

Читайте також

«Аще станеться різдво Бандери…»

На сторінках трьох популярних «священників-блогерів» ПЦУ розміщені привітання з днем народження Бандери, але відсутні будь-які публікації, присвячені Василію Великому або святу Обрізання.

Чому захист УПЦ – «ахіллесова п'ята» лобістів української влади

На публіку лобісти української влади в США заявляють, нібито жодних переслідувань Церкви в Україні немає. Але насправді вони все прекрасно знають і обізнані про кожен випадок.

У ПЦУ випадково показали справжню кількість добровільних переходів?

38 кліриків від 2000 «переходів» – це близько 2%. Саме такий відсоток реальних добровільних переходів з УПЦ в ПЦУ нам продемонстрував Сергій Петрович Думенко.

Соцопитування про підтримку війни та Зеленського: коли локшина обпікає вуха

Опитування КМІС на церковну тему регулярно використовувалися Думенком і К° як «доказ», що більшість українців належать до ПЦУ.

7 років створеннясч ПЦУ: які плоди?

Думенко до річниці події видав пафосний текст, який, судячи з усього, написаний у якійсь паралельній реальності.

Митрополит Арсеній і кременчуцький депутат: що спільного?

Приклад у Кременчуці – чергове свідчення подвійних стандартів влади. І ми маємо право говорити, що владика Арсеній сидить у СІЗО зовсім не тому, що вчинив злочин.