Вера от ума и от книг как-то кривобока и ненадежна
Добротолюбие. Фото: Мешок
Все больше прихожу к мнению, что читать духовную литературу вредно, если то о чем пишут не достиг жизнью. Сколько ни вижу людей, опередивших головой ноги, замечаю, что падают головой на землю
Наука гранит опыт. Если нет драгоценного опыта праведности, идет огранка мусора. И выходят такие диковины, что приходится говорить:
- Много читать вредно
У нас в монастыре была женщина, дочь новомученника растерзанного комиссарами, искавшими поповское золото. Золото не нашли. А его и не было
Она была тенью. Тихо моет храм. Тихо смотрит за храмом. Молчит и трудится. Братия заметили, что она в храме проводит времени больше всех
Как-то поставили ее продавать книги. Продает и скучает
Братия и это заметила и спрашивает:
- Зина, почему ты книги не читаешь?
Хотят пошутить над ней
А она отвечает:
– Начну читать, а и того, что на одной странице выполнить не могу. Как читать дальше? Я и не читаю.
Братия онемела и отвела глаза
У нас вера больше от книг, видеокассет, конференций, круглых столов, газет, обществ, и проповедей популярных батюшек. Если душа пустая и нет дел напрасно все это. И только вредит голове. Человек через это болеет, злится и делается псих
Я бы никогда такого не написал двадцать тому назад. Это просто жизнь открыла. Ведь, казалось что книги - это наше все. И кто не читал Добротолюбие, тот не наш
Вера от ума и от книг как-то кривобока и ненадежна
Жизнь вере учит лучше, если хочешь учиться у жизни
Ревизор:
Городничий:
А вы... О, я знаю вас: вы если начнете говорить о сотворении мира, просто волосы дыбом поднимаются.
Аммос Федорович.
Да ведь сам собою дошел, собственным умом.
Городничий.
Ну, в ином случае много ума хуже, чем бы его совсем не было
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.