В «ПЦУ» почти пустые храмы
Храм ПЦУ в Мариуполе. Фото: 0629.com.ua
Общался с одной из центрально-украинских епархий нашей Церкви. Недавно архиерей этой епархии служил в одном большом селе, где проживает около 9,5 тысяч населения.
В селе три храма, - два «ПЦУ» (один раньше был УАПЦ, другой УПЦ КП, теперь оба ПЦУ) и один УПЦ (наш). Так вот, в воскресенье в каждом из обеих храмов «ПЦУ» не больше чем по 15 человек на службе, а в одном храме УПЦ больше 100 человек каждое воскресенье.
Та же ситуация и в областном центре, где в главном храме «ПЦУ» чуть больше 100 человек в воскресенье на службе, а в соборе УПЦ около 2.500 верующих на нескольких Литургиях, потому что на одну не помещаются люди.
Кстати, это реальная иллюстрация к недавним словам патриарха Варфоломея о том, как на самом деле «ПЦУ» «развивается и процветает», в чем Варфоломей убеждал Президента В. Зеленского.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади