Утрата права на соборную молитву – тяжкое наказание для человека

Православный храм в Париже. Фото: rg
«Не образумлюсь - виноват.
И слушаю - не понимаю...».
Не знаю, мне наверное сейчас ответят так же, как отвечали, когда я бунтовала против закрытия храмов на карантин: «Сколько тебе еще надо жертв?».
Мне нисколько жертв не надо. Ни одной, вообще.
Это я сейчас про решение властей Франции закрыть все христианские храмы на неопределенный срок.
Это как раз то, чего и добивались террористы.
Это как раз победа убийц, а вовсе не властей, таким способом решивших уберечь христиан от рисков.
Но я считаю, что лишать человека общения с Богом и лишать его права самостоятельно принимать решения о своей собственной жизни - это варварство и рабство.
И прихожанин и священник вправе сами принимать такие решения - пока их не признали медицински недееспособными. Им не нужна «посторонняя помощь» для принятия таких решений.
Как по мне, утрата права на соборную молитву - одно из самых тяжких наказаний для человека.
Даже преступникам в этом праве не отказывают.
А насчет заботы - так взрослые вменяемые люди обычно сами взвешивают все риски.
Первохристиане-мученики тоже могли тихонько молиться по домам, а не собираться на тайные богослужения, запрещенные под страхом смерти.
Но они собирались.
И они знали, на что шли.
Но шли.
P.S. Не могу себе представить, что они закроют в следующий раз - но точно не поезда и не метро, где тоже регулярно происходят теракты и убийства.
Думаю, я знаю, что на самом деле надо бы закрыть.
Но не скажу.
Читайте також
Цивілізація без Христа — це темрява в золоті.
Сьогодні ми відзначаємо велике і доленосне подія — Хрещення Русі, яке стало моментом духовного народження нашого народу. Не просто історичного народу, не просто етнічної спільноти, але народу Божого, що звернувся до Христа — до Світла, до Істини, до Спасіння.
ПЦУ між вірою та владою: коли Церква втрачає любов
Підтримка автокефалії не виправдовує перетворення Церкви на ідеологічний інструмент держави. Християнство починається там, де є любов — навіть під час війни.
Віруючі УПЦ переживають за митрополита Онуфрія
Зеленський позбавив українського громадянства людину, народжену в Україні, яка очолює найбільшу Церкву країни. Але рішення президента — це удар не по Онуфрію і не по УПЦ. Це удар по Україні як демократичній державі.
Чому позбавили громадянства митрополита Онуфрія саме зараз
Рішення про позбавлення громадянства глави УПЦ послідувало після невдалого силового захоплення собору в Чернівцях — що стоїть за діями влади і якими будуть наслідки для релігійної Буковини?