Утрата права на соборную молитву – тяжкое наказание для человека
Православный храм в Париже. Фото: rg
«Не образумлюсь - виноват.
И слушаю - не понимаю...».
Не знаю, мне наверное сейчас ответят так же, как отвечали, когда я бунтовала против закрытия храмов на карантин: «Сколько тебе еще надо жертв?».
Мне нисколько жертв не надо. Ни одной, вообще.
Это я сейчас про решение властей Франции закрыть все христианские храмы на неопределенный срок.
Это как раз то, чего и добивались террористы.
Это как раз победа убийц, а вовсе не властей, таким способом решивших уберечь христиан от рисков.
Но я считаю, что лишать человека общения с Богом и лишать его права самостоятельно принимать решения о своей собственной жизни - это варварство и рабство.
И прихожанин и священник вправе сами принимать такие решения - пока их не признали медицински недееспособными. Им не нужна «посторонняя помощь» для принятия таких решений.
Как по мне, утрата права на соборную молитву - одно из самых тяжких наказаний для человека.
Даже преступникам в этом праве не отказывают.
А насчет заботы - так взрослые вменяемые люди обычно сами взвешивают все риски.
Первохристиане-мученики тоже могли тихонько молиться по домам, а не собираться на тайные богослужения, запрещенные под страхом смерти.
Но они собирались.
И они знали, на что шли.
Но шли.
P.S. Не могу себе представить, что они закроют в следующий раз - но точно не поезда и не метро, где тоже регулярно происходят теракты и убийства.
Думаю, я знаю, что на самом деле надо бы закрыть.
Но не скажу.
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.