Врятуватися від Європи, що насувається

Чи така прекрасна Європа, в яку ми нестримно прагнемо? Фото: СПЖ

Гей-парадами у Європі вже нікого не здивувати. Зараз європейці більше здивувалися б протестам проти гей-пропаганди. «Гендерна різноманітність» та її просування на всіх рівнях – від урядів до шкіл – стали настільки «нормальними», що протилежна позиція, яка захищає традиційні цінності, сприймається як «релігійний фанатизм». Більше того, просування гендерних ідей веде до зростання кількості тих, хто зараховує себе до ЛГБТ-спільноти.

Так, згідно з опитуванням Інституту Gallup, проведеним у 2021 році, понад 15% тих, хто народився з 1997 по 2012 рік вважають себе представниками цієї «спільноти». Тобто майже шоста частина нашої молоді (навряд чи в сучасній Україні цифри дуже відрізнялися б) вже не вважає себе гетеросексуалами. Для порівняння – у 2012 році таких молодих людей було лише 3,5%! І справа не в тому, що зараз про свій гомосексуалізм можна заявити «вільніше», ніж 10 років тому, а в тому, що пропаганда робить свою справу: ЗМІ, влада, школа, суспільство і життя насамперед молодих людей буквально просякнуте цією пропагандою.

Церква чи ЛГБТ

Найяскравішим свідченням того, наскільки сильно ламається свідомість людини у бік «прийняття» різних форм сексуального збочення, є ставлення Церкви до них. У Біблії чітко сказано: «Не лягай з чоловіком, як із жінкою: це гидота» (Лев. 18,22). Більш того, Святе Письмо настільки жорстко ставилося до гомосексуальних зв'язків, що навіть карало смертною карою за них: «Якщо хто ляже з чоловіком, як з жінкою, то обидва вони зробили гидоту: нехай будуть віддані смерті, кров їх на них» (Лев. 20,13).

Зрозуміло, що зараз побивати камінням гомосексуалістів ніхто не буде – ми живемо у Новому Завіті. Але так само має бути зрозуміло, що Новий Завіт не виправдовує мужоложства і чітко говорить про те, що геї – Царства Божого не успадковують: «Не обманюйтесь: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні малакії, ні мужоложники, ні злодії. ні лихварі, ні п'яниці, ні лихослівні, ні хижаки – Царства Божого не успадковують» (1 Кор. 6,9-10). Той факт, що мужоложники стоять у цьому тексті апостола Павла в одному ряду з п'яницями, лихоїмцями та лихослівними ніяк не вибачає і не виправдовує їх – вони поза Церквою.

Тим більше дивно бачити сьогодні все більше прикладів того, як представники християнських церков спокійно приймають ЛГБТ-ідеологію і навіть просувають її серед своїх віруючих.

Один із останніх прикладів – католицький храм святого апостола Петра в Люцерні, який не просто «прикрасили» ЛГБТ-символікою, а й поставили біля вівтаря «Біблію», яка виправдовує «гендерну різноманітність».

Крім того, у храмі поставили спеціальну дошку, на якій кожен відвідувач може залишити будь-який напис. Ось один з них: «Pleins de bisou de France, happy pride!» (В перекладі з французької: «Море поцілунків із Франції, щасливого гей-параду»).

Щоправда, відвідувачів у цьому храмі дуже мало, але це анітрохи не бентежить і не зупиняє тих священників РКЦ, які вважають, що Церква має «мінятись» у бік «повного та беззастережного прийняття ЛГБТ-ідеології».

Біблія чи ЛГБТ

Ось характерна вимога щодо священноначалля РКЦ: «Єпископи повинні інтерпретувати Біблію з життєвого досвіду всього народу Божого, включаючи маргіналізованих, і таке тлумачення має бути відкрито для дії Святого Духа, чий прояв у житті ЛГБТК-людей показує, що Бог все ще говорить. Але якщо більшість духовенства знаходиться далеко від життєвого досвіду ЛГБТ-католиків та інших маргіналізованих груп, інтерпретація може бути лише неповною».

Тобто біблійні тексти, які засуджують гомосексуалізм, потрібно інтерпретувати лише «з життєвого досвіду всього народу Божого», у тому числі і з життєвого досвіду геїв та лесбіянок. Той факт, що гомосексуалізм не дає людині права називати себе частиною Божого народу – нікого в цій ситуації не хвилює.

З іншого боку, здавалося б, а як можна «інтерпретувати» процитовані вище тексти книги Левіт та апостола Павла? Там же все зрозуміло і очевидно: мужоложство – це гидота і гріх в Божих очах.

Виявляється, можна. Наприклад, так: слова книги Левіт і апостола Павла «не відносяться до люблячих, відданих відносин між двома дорослими, які вважають за краще кохати одне одного все життя».

Дане «тлумачення» настільки маніпулятивне та брехливе, що навіть коментувати його незручно – блуд є блуд, і неважливо – за коханням, за гроші чи «просто так». Однак ця «інтерпретація» біблійного тексту показує, наскільки сильно хворе сучасне суспільство. Адже якщо навіть біблійні тексти піддаються «ЛГБТ-обробці», то що говорити про все інше?

Християнство потребує захисту

А говорити треба. Тому що сьогодні християнська культура і християнські цінності вже не домінують у житті нашого суспільства, і за них треба боротися! Причому слово «боротьба» тут не алегоричне, а вказує на цілком реальні дії. Наприклад, незгода на ЛГБТ-пропаганду в школах, захист християнських цінностей у ЗМІ та просто у спілкуванні з іншими людьми. Це дійсно треба робити, тому що в іншому випадку ми прийдемо до ситуації, коли будуть судити просто за те, що ти згадуєш про Христа.

Наприклад, 6 червня 2023 року поліція заарештувала 41-річного Деймона Аткінса за цитування Біблії на гей-параді в місті Редінг штату Пенсільванія, США. Аткінс вийшов на гей-парад із табличкою «Ісус сказав: іди і більше не гріши», а також цитував вірші з Біблії. До нього підійшли поліцейські, які сказали, що він має «поважати учасників маршу» та «дати їм можливість жити», після чого одягли йому наручники.

Також у США звільнили з роботи Джанет Роберсон, маму трьох дітей, за те, що вона на засіданні шкільної ради розкритикувала нову навчальну програму зі статевого виховання. «Нова навчальна програма заохочує гендерну плутанину, а не роз'яснення гендерної проблематики, а ідея про те, що дівчинка може вирішити стати хлопчиком, а хлопчик може вирішити стати дівчинкою, невірна, і їй не слід вчити», – вважає жінка. Її роботодавці вирішили, що цього достатньо, щоб позбутися роботи...

Не менш дикий випадок стався у Великій Британії, де представника Консервативної партії політика Ентоні Стівенса заарештували за «злочини на ґрунті ненависті». Кого ж він ненавидів, кому погрожував? Нікому. В соціальній мережі Стівенс виклав відео, в якому прокоментував інцидент, що трапився у 2019 році, коли поліція жорстко обійшлася з християнським проповідником. Політик припустив, що до ісламського проповідника поліція поставилася б з великою повагою і назвав цей інцидент «тривожним свідченням релігійної дискримінації в правоохоронних органах».

В результаті Стівенса заарештували вдома і доставили в поліцейську дільницю для допиту. Наразі щодо нього триває поліцейське розслідування.

Що робити?

Скажете, що це далеко від нас, і в нас зовсім інші проблеми – війна, наприклад. Не погоджуся.

По-перше, світ сьогодні настільки щільний і пронизаний взаємними зв'язками, що все, що відбувається в Африці, стає відразу відомим в Антарктиді. Іншими словами, на даний момент немає жодних інструментів, здатних стримати загальний рух назустріч моральній деградації людини. Єдина зброя у боротьбі проти цієї деградації – це Євангеліє й ті моральні норми, які пропонує християнство.

По-друге, будь-яка війна рано чи пізно скінчиться, і нам треба вже зараз думати про те, якою буде Україна після війни. Тим більше, що наша влада навіть під час бойових дій приймає закони, які справляють довготривалий негативний ефект і на країну, і на народ – легалізація каннабісу, легалізація порнографії, просування «гендерної різноманітності».

Отже, і нам не можна мовчати про те, що відбувається.

Що ж робити?

А робити те, що завжди робили християни: молитися, займатися проповіддю Євангелія, просвіщати і навчати своїх співгромадян, що життя у Христі – незрівнянно краще за життя в гріху.

Головне – це показати своїм дітям красу Церкви та Православ'я. Тому що, якщо ми виховуємо своїх дітей у християнській вірі, то жодні «ідеології» і жодна «пропаганда» їм не будуть страшні. Адже, якщо «Господь просвіта моя і спаситель мій, кого вбоюся?», і якщо «Господь захисник живота мого, від кого устрашуся?» (Пс. 26,1).

Читайте також