«Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній…»

Різдво Пресвятої Богородиці. Фреска церкви Святих Іоакима і Анни. Студениця, Сербія. Фото: Демид/Fotoload

Чи не видадуться деяким із вас перебільшенням ці початкові слова тропаря нинішнього великого свята? Чи не скажете ви, що не тільки євреї, мусульмани та буддисти, але навіть лютерани, протестанти, що відійшли від Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви, і всі сектанти не відчувають жодної радості в день народження Пресвятої Богородиці, Яку вони вважають лише простою благочестивою жінкою, яких дуже багато?

Якщо так подумаєте, то я ніяк не погоджуся з вами, бо в тропарі свята сказано саме про радість всього всесвіту, а не лише нашої малої землі. А всесвіт неосяжно великий, і на нічному небі ми бачимо безліч зоряних світів.

Неможливо, звичайно, думати, що всі ці зоряні світи були лише величезними масами матерії, що світиться, щоб все життя цих незліченних блискучих світів обмежувалося тим, що відомо про них нам на землі.

Неможливо думати, що тільки одна наша мала земля була населена духовно розумними істотами, а весь інший всесвіт не був населений ніким. Не сумніваємося в тому, що всі ці незліченні світи, що весь всесвіт населений безтілесними силами ангельськими, які стоять незмірно вище за нас.

І ось для цих безтілесних сил Різдво Пресвятої Діви Марії було великою, всесвітньою радістю.

Нам, мешканцям землі, з нашим дуже обмеженим розумом, властиво жити лише тим, що бачимо і чуємо на землі, і рідко, рідко виходимо ми за межі цих земних інтересів.

А безтілесним силам небесним, Архангелам і Ангелам доступне знання і розуміння набагато більше, ніж нам, мешканцям землі.

У незліченних світах всесвіту, створеного і керованого Богом, відбуваються великі події, не знані нами, але знані безтілесними силами небесними, події повільно і поступово пізнавані ними в міру того, як вони відбуваються і розвиваються.

Такою подією було для них і Різдво Пресвятої Богородиці, яке вони сприйняли як якусь зорю якоїсь найбільшої Божої справи. А цілком зрозуміли лише тоді, коли відбулося спасіння людського роду Хрестом Христовим і Воскресінням.

Закінчивши це роз'яснення, звернемося знову до тропаря великого свята нашого: «...з Тебе бо засяяло Сонце правди Христос Бог наш і, зруйнувавши клятву, Він дав благословення, і перемігши смерть, дарував нам життя вічне».

І побачили жителі неба зорю того великого дня, яка щойно зайнялася, коли з утроби Пресвятої Діви засяяло Сонце правди Христос Бог наш, і чесним Хрестом Його було знято з роду людського прокляття Боже за первородний гріх Адама і Єви, коли преславним Воскресінням Христовим рід людський отримав нове благословення, коли Хрест Христов скасував тяжіючу над нами смерть, і відкрився для нас вхід до Царства Небесного, царства вічної правди і Божественної слави.

Віддамо ж усіма силами сердець наших хвалу, і честь, і безмірну подяку Отцю, і Сину, і Святому Духу, Святій Трійці, що поклала Різдвом Пресвятої Богородиці початок спасіння нашого Сином Божим. Амінь.

Читайте також