Это дар жизни, даже если кажется, что лучше не жить
Это жизнь, чужая жизнь, которую нельзя просто так взять и отнять...
То есть я очень хорошо понимаю, как это не просто, особенно если ты одна/один, зарплата маленькая и так далее и тому подобное.
Но сама идея и логика, она такая же как суицид. Убить себя потому, что трудно жить. Невыносимо трудно, не просто трудно, понимаю. Это черта, которую нельзя переступать. Никогда, никому, ни за что... как бы не было тяжело. Это дар жизни, даже такой тяжелой, даже если кажется, что лучше не жить.
И если в случае самоубийства ты хотя бы свою жизнь отнимаешь, то в случае аборта чужую, которую тот другой человек может, не смотря ни на какое трудное детство, провести совсем иначе, даже приблизительно не так как ты себе представляешь. Это просто другой человек и другая жизнь. Нет никаких гарантий того, что он будет несчастен родившись бедным или счастлив родившись в семье где ему всего в детстве хватало и всё дали... Никаких гарантий нет. И хотя старт очень много значит, он не определяет всю жизнь человека, не ограничивает её конкретным, чётко предопределённым будущим.
Это жизнь, чужая жизнь, которую нельзя просто так взять и отнять...
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.