За що безумець нагородив безумця

На що чекати народу, де влада за блюзнірство нагороджує людину, яка називає себе одним з імен сатани? Фото: СПЖ

29 вересня 2023 року спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук нагородив людину на ім'я Богдан Орищенко орденом «Гордість і слава України».

У тексті вітального листа Стефанчук написав, що саме «небайдужість» Орищенка «додає віри, що у нашої країни і народу є майбутнє».

«Поки такі люди живуть і працюють, буде жити українська нація», − заявив у вітанні Стефанчук.

Здавалося б, цілком прохідна подія – хіба мало кого нагороджують зараз у нашій країні, особливо з огляду на війну і загальну ситуацію. Але не все так просто стосовно Орищенка.

По-перше, нагородили його не за участь у бойових діях на сході України та не за волонтерську чи благодійну діяльність.

По-друге, сам Орищенко – фігура досить одіозна. Ця людина більше відома не під своїм справжнім ім'ям, а під тим псевдонімом, який він взяв для позиціонування в інтернеті та соцмережах – «маг Веліар». Зрозуміло, що таким псевдонімом Орищенко чітко й недвозначно позначив не тільки своє ставлення до сатани (а Веліар – одне з імен ворога роду людського), а й дав зрозуміти, як він ставиться до християнства.

І ось тут ми маємо право ще раз поставити запитання: а за що, власне, нагородили Веліара?

Нагорода за блюзнірство

Річ у тім, що «маг Веліар» ледь не від першого дня незаконного виселення ченців, а отже, вже протягом кількох місяців, мітингує біля стін Києво-Печерської лаври, намагаючись створити картинку «суспільного обурення» тим, що ченці й досі у своїй рідній обителі. І він не просто мітингує, а ще богохульствує, ображає почуття вірян, відверто знущається над вірою людей у Бога.

Наприклад, 17 травня 2023 року Орищенко провів блюзнірський обряд «відспівування УПЦ МП». Веліар одягнув на себе «панагію» у вигляді пентаграми із зображенням бафомета, на голову – «митру» із зображенням сатани. Під час «панахиди» він кадив «труну» з написом «вантаж 200», а наприкінці прочитав блюзнірськи змінений матірною лайкою текст «дозвільної молитви», який священники читають над тілом покійного.

Під час цього маскарадного божевілля помічники мага в бутафорських костюмах «єпископа», «зомбі» та якихось мешканців пекла гавкали, кукурікали й удавано ридали.

Наприкінці вистави Веліар, вказуючи на Лавру, заявив, що «в цих храмах будуть молитися ченці ПЦУ».

Цей обряд навіть у сучасних українських реаліях мав настільки дикий і блюзнірський вигляд, що викликав шквал обурення не тільки серед віруючого народу, а й з боку керівництва ПЦУ.

І ось цього блюзніра та відвертого сатаніста нагороджує Стефанчук. З огляду на те, що жодних інших «заслуг» перед державою, окрім пікетів Києво-Печерської лаври, Орищенко не має, сміємо припустити, що саме за них він і удостоївся високої нагороди від спікера Верховної Ради.

Бог карає безумством?

Багато віруючих людей, дивлячись на те, що відбувається біля стін нашої великої православної святині – Лаври, – дивуються: чому Бог не карає тих, хто хулить Церкву, Її таїнства, віру в Бога, ченців? Чому вони продовжують свою чорну роботу, абсолютно не зазнаючи жодних наслідків за свої вчинки?

Але в нашому мудрому народі відповідь на це питання дали давно – Бог, коли хоче покарати людину, забирає в неї розум.

З точки зору Священного Писання, безумство – це такий стан людини, в якому вона не сприймає присутність Бога, не може вірити в Нього і, як результат, успадковує вічну погибель. Водночас безумство безпосередньо пов'язане із нездатністю людини робити добро: «Безумний говорить у серці своїм: "нема Бога". Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця».

При цьому безумство, як ознака невіри в Бога, може передаватися у спадок. Так, Святе Письмо, звертаючись до Соломона (а в його особі – й до читача), говорить: «Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму! Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами; ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій; за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни. В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля, ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець... Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм; ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, – і вони гірко оплакували твоє безумство, – що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство...  І спочив Соломон з батьками своїми і залишив після себе від сімені свого безумство народу, убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради, й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха. І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї; і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста» (Сирах. 47, 16-31).

Як бачимо, Біблія говорить нам, що мудрість Соломона, добробут і багатство народу Ізраїля мали своїм витоком благочестя царя та його віру в Бога. Але гріх перетворив його на безумця, а безумство передалося нащадкам, які довго і тяжко страждали від нього, поки не були вигнані з землі своєї.

Висновки

Стефанчук пишномовно заявив, що завдяки таким, як «маг Веліар», «у нашої країни і народу є майбутнє» і «поки такі люди живуть і працюють, буде жити українська нація». Тут навіть складно якось прокоментувати.

Тим паче що Святе Письмо говорить нам зовсім про інше: можливо, що якраз через таких, як Веліар, який блюзнірствує біля Лаври, український народ жорстоко страждає. Чому? Тому що Бог зганьблений не буває. І з точки зору здорового глузду, з точки зору Закону Божого і Закону України «мага» не нагороджувати, а карати треба.

З іншого боку, якщо у нас в країні орден «Гордість і слава» вручають блюзнірам і сатаністам, то ані православною, ані хоча б християнською таку країну назвати не можна. І в цьому вина не лише Стефанчука, а й кожного з нас.

Кожного, хто не зміг своєю вірою, своїм життєвим прикладом, своїм добрим словом і любов'ю пояснити таким, як Орищенко та спікер Ради, що є вищі цінності, зневаживши які людина та навіть цілі народи зникають з лиця землі.

Читайте також