Церква відновлюється
Община УПЦ из Малой Любаши Фото: СПЖ
Після хвилі захоплень наших храмів в деяких регіонах наші парафії, як фенікс, знову відновлюються. Постійно, майже кожен тиждень, читаю новини проте, що в різних селах:
1. громада збереглася і служить в пристосованому приміщенні;
2. громада просить матеріальної допомоги в будівництві храму;
3. громада почала будівництво храму;
4. в такому-то селі освятили храм, збудований замість захопленого.
Тільки за перші 10 днів грудня побачив 7 таких випадків. Така сама динаміка була й в попередні місяці.
Так що, «Церковь не в брёвнах, а в рёбрах». У нас кое-где смогли забрать брёвна, но не рёбра.
Читайте також
Я, мабуть, не те Євангеліє читаю…
Бо коли чую, як про Церкву сьогодні говорять деякі люди, які себе вважають православними, — ловлю себе на думці, що, мабуть, у мене інше Євангеліє.
Коли вже правоохоронці врешті припнуть тих пцушних рейдерів?!
Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?
Митрополит Онуфрий – человек безупречной жизни
Строгость к себе и милость к другим. Наверное, это важнейшая черта настоящего монаха и настоящего (архи)пастыря. Да вообще христианина!
Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться!
Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!
Вечная жизнь – не гипермаркет с вкусняшками и безлимитными развлечениями
Вечная жизнь – это возможность общения с Богом, когда человек будет упиваться любовью Творца. Душа этого должна хотеть, должна быть к этому готова.