О святителе Спиридоне Тримифунтском
Святитель Спиридон Тримифунтский. Фото: УПЦ
Огромное число верующих относится с особым трепетом к почитанию памяти святителя Спиридона Тримифунтского, воистину великого стяжателя Божией благодати.
По преданию, именно епископ Спиридон Тримифунтский на Первом Вселенском соборе наиболее зримо и ясно показал единосущность Бога Сына с Богом Отцом. Обратившись к Господу всем сердцем, святитель взял кирпич и сжал его рукою так, что вверх из руки поднялось настоящее пламя, а вниз стекла струя воды. В руках чудотворца остался комок глины. Это было настоящее чудо, и арианам было трудно найти ему объяснение. По словам одного философа, из уст этого старца вместо доказательств от разума исходила особенная благодатная сила, и ей невозможно было противиться. Его простые слова убеждали сильнее самых красивых и умных фраз.
И это прекрасный пример для всех нас: когда некоторые люди, называющие себя христианами, преследуют Церковь Божию подобно арианам, мы должны свидетельствовать пламенной верой и чистотой жизни, и тогда Господь сам выступит в качестве вразумляющего гонителей и еретиков.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади