Как СМИ сфабриковали новость о смерти Предстоятеля ЭПЦ
Не беру во внимание мелкие сайты, возьму два гиганта пропорошенковско-продуменковских псевдоСМИ – Эспрессо и ТСН. Эти два колосса отечественной лжежурналистики опубликовали у себя сообщение о том, что от коронавируса умер Предстоятель Элладской Церкви! (фото 1 и 2)
Давайте пожелаем здоровья главе ЭПЦ Иерониму (фото 3), ему еще ведь нужно покаяться в сделке со своей совестью – признании псевдорелигиозной бандитской группировки под руководством Думенка «церковью».
Но это еще не все чудеса якобы журналистики якобы журналистов: Эспрессо под этой ошеломляющей новостью поместили фото митрополита Кифирского Серафима (Стергиулиса) (фото 4), а ТСН – митрополита Пирейского Серафима(Мендзелопулоса) (фото 5) , хотя умер митрополит Касторийский Серафим (Папакостас) (фото 6), который никогда не являлся предстоятелем Элладской Церкви. А еще в ЭПЦ есть митрополит Каристийский Серафим (Рорис).
Злую шутку сыграло с симпатиками якобы украинской якобы «церкви» якобы журналистами такое количество Серафимов в ЭПЦ? Не думаю… Просто эти псевдоСМИ, как всегда, по привычке кидают всякую чушь в надежде, что никто проверять не будет. И практически всегда так получается. Они могли бы кинуть туда фото, например, Зори или того же Думенка, их читатели так им верят, что подумали бы: как похож на нашего Думенка предстоятель Элладской Церкви, как жалко, такой молодой и умер…
И эти недожурналисты пытаются что-то писать о нашей Церкви? Писать что-то вообще на религиозные темы? Такие чудеса журналистики возможны только в нашей стране…
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.