Як півроку прожити поруч із тим, кого ти зрадив
Митрополит Онуфрій та Авраамій Лотиш
І передусім «завдяки» моральному та інтелектуальному рівню самого Лотиша.
В останньому інтерв'ю він повідав, що домовився з Думенком про перехід ще восени 2022 року. А публічно оголосив про це (і втік з Лаври) 29 березня 2023 року. Тобто півроку Лотиш молився, причащався, спілкувався з братією і намісником, вже знаючи, що він їх зрадив. Ба більше, у цей час (на Богоявлення) Лотиш прийняв з рук Блаженнішого Онуфрія нагородний хрест.
Подібне є немислимим навіть для звичайної людини, якщо в неї все гаразд із совістю та мораллю, не кажучи вже про «в. о. намісника Лаври». Але найдивовижніше, що Лотиш взагалі не бачить у цьому проблеми. Ну, півроку жив поруч із тими, кого зрадив. Ну, сповідався у них, ну, разом із ними причащався. Ну, приймав від них нагороди. Так ніхто ж не здогадався. Хіба я не молодець?
Що, не можете зрозуміти, як таке можливо?
«Я відчув у ньому дуже близьку за духом людину. Мені навіть легше дихати стало», – каже Лотиш про Думенка. І, здається, ця фраза все пояснює.
Читайте також
Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці
Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.
Молитва для Зеленського
Якщо Думенко складає для походу до Ради молитву, де перераховуються окремо президент, Рада і уряд, ми розуміємо: ці слова адресовані не Богу, а людям, які його запросили до Ради.
ДЕСС: мусульман від ТСН захищаємо, УПЦ – не помічаємо
Влада кидається захищати жменю мусульман, що належать до інших національностей, але демонстративно не помічає цькування мільйонів православних українців.
Стало відомо, як ПЦУ використовує захоплені храми
У Корсунь-Шевченківському захоплений у УПЦ храм Спаса Нерукотворного члени ПЦУ використовують як склад одягу.
Чому злодій, який крав у ЗСУ, може вийти з СІЗО, а владика Арсеній – ні?
Злодій, який крав їжу у солдатів у воєнний час, має право вийти на свободу, а у архієрея, який годував у Лаврі сотні знедолених біженців, такого права немає.