Як півроку прожити поруч із тим, кого ти зрадив
Митрополит Онуфрій та Авраамій Лотиш
І передусім «завдяки» моральному та інтелектуальному рівню самого Лотиша.
В останньому інтерв'ю він повідав, що домовився з Думенком про перехід ще восени 2022 року. А публічно оголосив про це (і втік з Лаври) 29 березня 2023 року. Тобто півроку Лотиш молився, причащався, спілкувався з братією і намісником, вже знаючи, що він їх зрадив. Ба більше, у цей час (на Богоявлення) Лотиш прийняв з рук Блаженнішого Онуфрія нагородний хрест.
Подібне є немислимим навіть для звичайної людини, якщо в неї все гаразд із совістю та мораллю, не кажучи вже про «в. о. намісника Лаври». Але найдивовижніше, що Лотиш взагалі не бачить у цьому проблеми. Ну, півроку жив поруч із тими, кого зрадив. Ну, сповідався у них, ну, разом із ними причащався. Ну, приймав від них нагороди. Так ніхто ж не здогадався. Хіба я не молодець?
Що, не можете зрозуміти, як таке можливо?
«Я відчув у ньому дуже близьку за духом людину. Мені навіть легше дихати стало», – каже Лотиш про Думенка. І, здається, ця фраза все пояснює.
Читайте також
Про бусифікацію митрополита Тульчинського
Співробітники ТЦК викрали митрополита, від якого держава сама відмовилася.
Хресна хода і хасиди в Україні: різна віра – різна безпека
Одна й та сама країна, одна й та сама війна. Але різне віросповідання.
Хто жартує про з'їденого Зеленського
Протоієрею Володимиру Мандзюку облили обличчя зеленкою, а на його машині написали: «Смерть окупантам».
Хочете «український Ватикан» – віддайте Лавру Церкві і йдіть по домівках
Якщо слідувати логіці Остапенка буквально, Києво-Печерська лавра має стати такою ж державою в Україні, якою Ватикан є для Італії.