«Євангеліє», яке вбиває, або що буде зі світом?
Фото: СПЖ
Війна між Ізраїлем і Палестиною стала новою сторінкою в історії людської жорстокості.
Палестинська жорстокість
Спочатку світ здригнувся від тих звірств, які протягом шести годин (а в деяких місцях – більше) творили бойовики ХАМАС, коли увірвалися до прикордонних із сектором Гази селищ Ізраїлю. Ми бачили страшні кадри розстрілу мирних жителів, трупи учасників музичного фестивалю, який, як за іронією, був організований у рамках зміцнення дружби між Ізраїлем і Палестиною, бачили неймовірну жорстокість по відношенню до солдатів ЦАХАЛ, викрадення жінок і знущання з трупів.
Все це виглядало настільки диким і нереальним у сучасному світі, що навіть люди, які звикли до новин про бойові дії, здригнулися. Здавалося, що такого просто не може бути. Адже живемо ми у суспільстві, в якому гуманізм і людинолюбство (з усіма правами та свободами) зведені до рангу нової релігії. А таке…
Колективна відповідальність?
Але, як виявилося, жорстокість палестинців – це не вершина тієї жорстокості, на яку здатна сучасна та цивілізована людина. Тому що далі розпочалися обстріли сектору Газа з боку Ізраїлю. Обстріли, в яких загинули наразі тисячі дітей і ні в чому не винних мирних жителів. У Мережі почали з'являтися заяви політиків про те, що «невинних» жертв у Палестині немає.
Виходить, що тільки за те, що тобі не пощастило народитись у секторі Газа, ти можеш бути убитий. А як же теза про те, що наратив про «колективну відповідальність» – це прояв фашизму, якому не місце у сучасному світі? Жаху ситуації додав той факт, що по мирних жителях стріляли нащадки тих, кого просто за приналежність до іудейського народу спалювали в газових камерах…
І ось – новий, зовсім незрозумілий і навіть якийсь витончено-цинічний крок із боку Ізраїлю.
«Євангеліє» вбивств
Виявляється, що ця країна використовує у бомбардуваннях Гази, внаслідок яких за місяць було вбито понад 15 тисяч людей, платформу штучного інтелекту під назвою «Євангеліє».
Ця платформа застосовується армією Ізраїлю для «видачі автоматичних рекомендацій щодо атак на цілі, такі як приватні будинки людей, підозрюваних у приналежності до бойовиків ХАМАС».
За допомогою системи «Євангелія» військові Ізраїлю складали списки осіб, яких треба було вбити.
По суті, «Євангеліє» дозволило ЦАХАЛу керувати «фабрикою масових вбивств», у якій «наголос робиться на кількість, а не на якість».
Іншими словами, ізраїльтяни за допомогою «Євангелія» вбивали своїх ворогів…
Цинізм чи атака на християнство?
Природно, коли будь-яка країна використовує систему під назвою «Євангеліє» для знищення своїх ворогів, не можна не вразитися глибокому цинізму і етичним питанням.
По-перше, абсолютно неважливо, що це за країна. Сьогодні в кожному куточку світу чудово знають, що таке Євангеліє і які алюзії, навіть якщо ти не християнин, виникають через нього.
Християнство засноване на вченні Христа, який проповідував любов, прощення та співчуття. «Євангеліє», що буквально означає «добра звістка», містить звістку про спасіння всього світу і про перетворюючу силу Божої любові. І в цьому випадку використання слова «Євангеліє» як інструменту для знищення ворогів виглядає як знущання з християнства. Ще раз наголосимо – безвідносно до того, хто, коли і навіщо використовує це слово для вбивств.
По-друге, Христос закликає віруючих любити своїх ворогів: «А Я кажу вам: любіть ваших ворогів і моліться за тих, хто вас жене» (Мф. 5, 44). У цьому сенсі вчення Спасителя чітко говорить, що примирення, прощення і подолання ворожнечі можливе лише через любов. За допомогою зброї миру досягти не можна. Помста і вбивства – це замкнене коло, яке розімкнути можна лише… любов'ю.
У цьому сенсі ідея знищення ворогів через «Євангеліє» суперечить основній моральній цінності не лише християнства, а й сучасного світу, яка полягає в тому, що треба шукати примирення, а не помсти.
Ніде в Євангелії ми не знайдемо слів, які б схвалювали використання насильства або примусу як засобу досягнення справедливості. Натомість воно постійно підкреслює ідею про те, що справжня справедливість полягає у прощенні та покаянні. Отже, використання Євангелія для знищення ворогів вказує на відхід від цих принципів і повернення до інших принципів, заснованих не на Святому Письмі.
Скажете, що влада Ізраїлю, або ті, хто вигадали назвати систему знищення ворогів словом «Євангеліє» – не християни. Згодні, вони – не християни. Але, додамо, вони й не іудеї.
Іудаїзм і справедливість
Справа в тому, що іудаїзм теж характеризується принципами справедливості, етичної поведінки та глибокою повагою до святості людського життя.
Основні постулати іудаїзму, викладені в Торі й наступній рабіністичній літературі, підкреслюють важливість справедливості і в той же час співчуття.
Так, в іудаїзмі концепція справедливості займає чи не чільне місце серед етичних концепцій. Але ця концепція має одну дуже суттєву деталь – справедливість має здійснюватися праведно. Інакше кажучи, прагнення справедливості – це не дозвіл на безконтрольну агресію чи знищення ворогів, а швидше заклик до підтримки моральної складової людського суспільства.
Тора, або П'ятикнижжя Мойсея, до якої з повагою ставляться мусульмани, вважають частиною Святого Письма християни, і надзвичайно шанують іудеї, містить не тільки посібник з етичної поведінки, а й прямо забороняє такі дії, як вбивство. «Не вбивай» (Вих. 20, 13) – сказано в Торі. І в цьому сенсі усунення ворогів за допомогою системи, назва якої закликає до Святого Письма – це знущання не лише з християнства, а й з іудаїзму. Адже ортодоксальний іудаїзм багато говорить про важливість покаяння та пошуку примирення з ворогами. В іудаїзмі навіть є концепція «тішуви», або покаяння, яка передбачає зміну людини через прощення та спроби виправити свою провину шляхом пошуку миру, а не помсти. І навіть знамените «око за око, і зуб за зуб» – це про справедливість, а не про вседозволеність. Чи виконали ті, хто використав «Євангеліє» для вбивства сотень дітей, хоча б цю заповідь іудаїзму? Звичайно, ні.
Можливо, саме тому ортодоксальні іудеї виступають із протестами проти надзвичайно жорстоких обстрілів сектору Газа.
То хто ж тоді застосовує Євангеліє, щоб вбивати ворогів?
Войовничий атеїзм і смерть людини
Наважимося припустити, що це роблять люди, зовсім далекі від релігії. Це атеїсти у самому радянському та агресивному значенні цього слова. Тобто не просто «безбожники», а «войовничі безбожники». Вони терпіти не можуть будь-яку релігію, називаючи людей віруючих «фундаменталістами» і фанатиками. Для них віра в Бога надає небезпеку, тому що релігійними людьми складніше маніпулювати, ніж тими, хто називає себе «просунутим представником сучасного суспільства».
Вони кажуть, що релігія – це причина воєн, але при цьому скромно замовчують, що найбільше вбили не християни, а ті, хто називав себе атеїстом чи був окультистом. Але, що найстрашніше, таких як вони – дуже багато.
Наш світ поступово йде від віри в Бога, не помічаючи при цьому, як скочується в прірву ненависті, злості, неймовірної жорстокості та агресії. А все тому, що, як казав Достоєвський, «якщо Бога немає – то все дозволено». І зупинитися в цій вседозволеності людина сама, самотужки, не зможе ніколи. Принаймні, доки не вб'є всіх і саму себе…
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?