Про ЛГБТ-порядок денний
Прапор ЛГБТ. Фото: fokus.ua
Там уточнили, що не йдеться про «вінчання», і порівнюють це з «благословенням, яке люди просять на вулиці у випадково зустрінутого священника». Але, враховуючи всі попередні заяви папи, а також «ЛГБТ-бунти» католиків Німеччини та Швейцарії, можна говорити, що «процес пішов». Рано чи пізно Ватикан дозволить і вінчання.
А що ж Україна? Єпископ РКЦ Олександр Язловецький написав, що католики готові в Україні благословляти ЛГБТ-пари, але тільки в разі, якщо така пара «щиро просить про благословення для рішення радикально змінити своє грішне життя». Що це означає, не цілком зрозуміло. Мабуть, після благословення житимуть як брат і сестра
Реакція УГКЦ поки що не відома, але, найімовірніше, вона буде мовчазною. Якщо Україну все ж візьмуть до ЄС, то насадження ЛГБТ стане одним з основних напрямів діяльності влади, а отже – і в тих конфесіях, які діють у її фарватері.
І тут УПЦ можна буде зітхнути з полегшенням. Так, бути в немилості влади часто важко. Але якщо йдеться про порядок денний, який сьогодні настільки активно просувають у західному світі, то нехай УПЦ краще постоїть осторонь. У нас є «патріотичні» конфесії, їм треба відпрацьовувати державну любов.
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.