Це насильство – того, кого треба насильство
Патріарх Варфоломій. Фото: Thestival
«Немає нічого більш противного волі Божій у плані творінь Його, створених на Його образом і подобою, ніж насильство над ближнім… Ми можемо сміливо стверджувати, що насильство є сугубим гріхом. Воно, насильство, повністю суперечить нашій створеній природі і нашому надприродному покликанню – прагненню єднання в любові з Богом і ближнім», – справедливо заявив глава Фанара.
Втім, ми змушені вибачитись. Патріарх справді написав ці слова, але з діями ПЦУ їх не співвідніс. Мабуть, зламані під час захоплення щелепи священників, поламані ноги старих парафіян і всі інші випадки бандитизму кліру та віруючих «Святої церкви України» до описаного патріархом насильства стосунку не мають. Те – погане насильство, а це – гарне.
Перефразовуючи стару радянську комедію, «це насильство – того, кого треба насильство».
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.