Це насильство – того, кого треба насильство
Патріарх Варфоломій. Фото: Thestival
«Немає нічого більш противного волі Божій у плані творінь Його, створених на Його образом і подобою, ніж насильство над ближнім… Ми можемо сміливо стверджувати, що насильство є сугубим гріхом. Воно, насильство, повністю суперечить нашій створеній природі і нашому надприродному покликанню – прагненню єднання в любові з Богом і ближнім», – справедливо заявив глава Фанара.
Втім, ми змушені вибачитись. Патріарх справді написав ці слова, але з діями ПЦУ їх не співвідніс. Мабуть, зламані під час захоплення щелепи священників, поламані ноги старих парафіян і всі інші випадки бандитизму кліру та віруючих «Святої церкви України» до описаного патріархом насильства стосунку не мають. Те – погане насильство, а це – гарне.
Перефразовуючи стару радянську комедію, «це насильство – того, кого треба насильство».
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.