Патриарху Варфоломею неплохо бы лично посмотреть, что он натворил в Украине

Патриарх Варфоломей. Фото: Радио Свобода

Как известно, выдача “ПЦУ” (новой церкви, которую организовал Порошенко для своей предвыборной программы) ТОМОСА, по словам Вселенского патриарха Варфоломея, должна была привести к “уврачеванию раскола между православными церквями Украины”.

В итоге на практике миллионы украинцев видят диаметрально противоположный результат, в виде рейдерских захватов храмов, избиений священнослужителей и банд националистов, избивающих верующих и ломающих двери церквей под “крышей” полиции.

Полагаю, давно пора пригласить Вселенского патриарха на Украину, подвести итоги его “врачевания” и понять, что “Все Святейшество” и дальше будет раскалывать православные церкви или на старость лет придет осознание, что он натворил.

Общественные деятели, политики, люди культуры и журналисты официально приглашают Варфоломея в Киев для подведения итогов, полный текст письма по ссылке ниже.

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.