Зациклююся на чужих гріхах. Що робити?

Потрібно зайнятися змінами всередині себе, а не стежити за духовним життям інших. Фото: media.elitsy.ru

Валерій Шимко

Відповідає протоієрей Андрій Гавриленко:

– Це не дуже хороший симптом і робити щось потрібно неодмінно. Почніть з повернення свого погляду на два важливі чинники.

По-перше, згадаємо православне вчення про моральність (Гермоген Шиманський). Коротка суть його така: зараз у вас почалося реальне духовне життя. Ви пізнали Закон Божий. Совість після першої сповіді прокинулася і почала гостро відрізняти добро і зло. У цьому властивість совісті. Але при цьому вона на шляху до повного одужання. У ній виявляються неміч: замість того, щоб себе тільки судити – починає дивитися на ближніх. Необхідно суворо заборонити собі такий суд. Своїх болячок вистачає – лікувати їх, не заглядати в сусідні палати і не розтрачувати сили.

Вершити суд – справа Божа, людина повинна боятися брати на себе функції Бога.

Ще тут є тонка грань – часом причиною засудження є виправдання своїх гріхів, це збочений суд совісті. Коли гріх всередині нас хоче залишитися і шукає способи відвернути. У цьому випадку взагалі необхідно перестати виправдовувати себе. Потрібно зайнятися змінами всередині себе, а не стежити за духовним життям інших.

Нині Ви почали відчувати духовну брань. І ця лайка – ваша боротьба за те, щоб не судити і отримати нагороду – не бути засудженим Богом (Мф. 7, 1).

По-друге, через благодать покаяння у Вас зараз вперше відкрився шлях до набуття справжньої любові. Цієї чесноти, яка терпляча, милосердна, не шукає свого, все покриває, сподівається (1Кор. 13, 4-7). Подумайте про це.

Є дивовижний молебень про примноження любові. Так от, там є таке прохання до Бога від скрушного серця: «Господи дай свої гріхи бачити, себе докоряти, а ближнього ніколи не засуджувати». Ще є прекрасна молитва Єфрема Сиріна, суто читається Великим постом. Там теж є відповідне для такого випадку прохання до Бога: «Їй, Господи, Царю, даруй мені бачити мої гріхи і не осуджувати брата мого, яко благословен єси на віки віків».

Бог поміч Вам у духовному житті. Господь близько!

Читайте також

Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?

Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.

Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.

Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».

Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу. 

Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?

Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?

Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).