Треба ще чекати, поки у людей забиратимуть життя за бажання бути у Церкві ?
В Задубровке рейдеры ПЦУ вышли на новый уровень зверства. Фото: СПЖ
Цієї ночі в селі Задубрівка, що на Буковині, стався вже не перший жахливий інцидент. Шість молодиків жорстоко побили 63-річного прихожанина Свято-Михайлівського храму УПЦ Василя Григоровича Хащіюка.
Василь Григорович повертався додому з чергування у храмі, який, як відомо, релігійна громада Задубрівки понад 680 днів цілодобово захищає від захоплення прибічниками ПЦУ. Кожен з парафіян по черзі знаходиться з молитвою у храмі, бо, як кажуть у Чернівецько-Буковинській єпархії, «час і день наступного штурму ніхто не знає».
Так ось, коли Василь Григорович повертався після чергування додому, на нього напали шість молодих хлопців і жорстоко побили. Враховаючи вік постраждалого, а також важкість нанесених йому тілесних ушкоджень (струс мозку, множинні забої обличчя і тіла, що призвели до госпіталізації) – побиття цілком ймовірно могло закінчитися смертю.
Мужнього захисника православного храму і віруючу людину, Василя Григоровича Хащіюка, чекає тривала реабілітація. А найголовніше, його чекає нагорода від Бога, Який не залишає вірних Своїх.
А що чекає на молодих хлопців, які причисляють себе до представників ПЦУ села Задубрівки? Без сумнівів, на них чекає суд Божий. Але чи злякаються вони його, адже той, хто вірить у Христа, навряд чи скоїв би щось подібне. Більше того, відчуваючи свою тимчасову безкарність, молодики продовжать застосовувати фізичну силу по відношенню до православних християн, чим можуть принести ще багато біди. Єдине, що їх може зупинити – це кримінальна відповідальність, судова справа, реакція з боку влади. Тому ми сподіваємось, що компетентні державні органи дадуть належну оцінку діям цих молодих прибічників ПЦУ в селі Задубрівка та застосують усі законні методи, аби припинити це свавілля.
Кров уже пролилась. Хіба треба ще чекати, поки у людей почнуть забирати життя за їхнє бажання бути у Церкві Христовій?
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.