Для тих, хто вважає, що їм нема чого сказати на сповіді
Старец Філофей (Зервакос). Фото: hristospanagia.gr
Я не люблю Бога всією душею моєю...
Не молюся з увагою, благоговінням і розчуленням серця...
Під час богослужінь, всенічної і навіть під час Божественної літургії і в страшний час звершення таїн я стою в храмі без страху Божого, без благоговіння і уваги.
Часто я затримуюся розумом на неналежних предметах і входжу в бесіду з поганими, нечистими і хульними помислами в цей страшний час Божественної літургії і під час інших служб.
У мене немає глибокого, щирого, діяльного каяття, ні скорботи про гріхи моїх, ні сліз.
Я не визнаю з жалем сердечним і з цілковитим усвідомленням того, що, стоячи під час сповіді перед своїм духовним отцем, я стою перед Самим Вседержителем Богом і Йому Самому сповідую свої гріхи.
Я приступаю до таїнства святого Причастя негідно, без належної підготовки, з холодним серцем...
Я не люблю свого ближнього як самого себе...
У мене немає справжньої любові і належної поваги до мого духовного отця...
Не маю стриманісті, терпіння, лагідності, смирення: грішу засудженням, лихослів'ям, брехнею, багатослівністю, жартами неподібними, сміхотворством, обуренням, гнівом, злопам'ятством, злобою...
Грішу обжерливістю, багатоядінням, ласощами, таємноядінням.
Грішу усіма моїми почуттями, зором, слухом, смаком, нюхом, дотиком.
Грішу словом і ділом, волею і неволею, і несвідомо, розумом і серцем.
Від недбальства та лінощів не утримую себе від побажань поганих і нечистих.
Грішу гордістю, пихою, догоджанням.
Грішу самолюбством, грошолюбством, багатостяжянням.
Не зберігаю своє серце від усього лукавого і суєтного, що перешкоджає спілкуванню з Богом.
Не відганяю з належною поспішністю кепські, нечисті, хульні, горді помисли.
Грішу ревнощами і заздрістю, запальністю, гнівом, бажанням помсти.
Я ледачий і недбайливий до виконання своїх обов'язків і до молитви.
У всіх цих гріхах, які я сповідав перед Богом і перед тобою, отче мій духовний, і в незліченних інших моїх гріхах, скоєних мною і не висповіданих по забуттю або через незнання, каюсь і прошу у Бога прощення. Прости мене і ти, отець мій духовний, і признач мені молитовне правило, відповідне звершеним мною гріхів.
Архімандрит Філофей (Зервакос), ігумен Лонговардського монастиря на о. Парос († 1980)
Читайте також
Excel-таблиця святості і чому вона завжди руйнується
Ми таємно ведемо бухгалтерію своїх духовних перемог. А коли таблиця обнуляється зривом, ми плачемо не про Бога, а про втрачений статус доброго християнина.
Таємне джерело живої води і спасіння душі від земного полону
Людина безперервно поглинає землю заради виживання тіла. Розмова Христа біля колодязя відкриває нам гірку правду про суєту і вказує єдиний шлях до справжнього безсмертя.
Кому ми віддаємо перші п'ятнадцять хвилин ранку?
Праведний Іоанн Кронштадтський описав ранковий думскролінг так точно, наче тримав у руках смартфон. Зайдемо до нього в Кронштадт запитати: що ми робимо не так?
Коли Бог мовчить: що ми робимо не так?
Ми звикли, що у кожної кнопки є відгук. Але молячись про найгарячіше прохання в житті – ми отримуємо у відповідь тишу. Льюїс описав це так точно, що краще не скажеш.
Серафим Роуз: від порожнечі – до Істини
РПЦЗ благословила підготовку прославлення американського ієромонаха, який пройшов через невір'я, східну філософію та духовну кризу і став одним з найбільш читаних православних авторів ХХ століття.
Мілітаризм спотворює образ Георгія Побідоносця
Чому Церква відкидає культ війни? Дізнаємося справжній сенс подвигу великомученика Георгія та головну небезпеку релігійного виправдання насильства.