Чи слід православним святкувати Пасху в один день із «усіма християнами»?

Андрій Дудченко. Фото ЛБ

Днями секретар синодальної богословсько-літургійної комісії ПЦУ Андрій Дудченко опублікував текст, у якому нарікає, що православні при визначенні дня святкування Великодня не користуються новим стилем, а отже – не можуть його відзначати «з усіма християнами». Здавалося б, порив Дудченка благородний – християни дійсно повинні бути єдині, і на Першому Вселенському Соборі дійсно постановили святкувати Великдень в один день. Але тут виникає кілька запитань.

1. Чи залежить спасіння конкретного православного християнина з конкретної громади канонічної Церкви від того, що «всі християни» (очевидно, католики, протестанти) святкуватимуть Великдень в якийсь інший день? Очевидно, не залежить.

2. Не православна, а саме католицька Церква в 1583 році перейшла на обчислення Пасхалії за новим календарем, де у порушення 7 апостольського правила може святкувати Пасху разом з іудеями.

3. Сам Дудченко раніше писав, що сподівається на об'єднання Фанару і Риму взагалі, а УГКЦ і ПЦУ – зокрема. При цьому члена ПЦУ не бентежить єресь католиків, які не мають наміру каятися у своїх догматичних помилках. Чи може вплинути механічне об'єднання православних із єретиками на справу спасіння? Очевидно, може.

4. Католицькі ЗМІ пишуть, що РКЦ зараз на межі розколу. Більше 2600 кліриків у Німеччині відмовляються виконувати постанову Ватикану про заборону благословення ЛГБТ-шлюбів. І це при тому, що гомосексуалізм у Священному Писанні однозначно трактується як гріх. Чи потрібно православним об'єднуватися, або хоча б прагнути до об'єднання з християнами, що йдуть проти вчення Церкви? Ні в якому разі.

Нам потрібно бути особливо обережним, слухаючи солодкі маніпуляції розкольників і єретиків в стилі «ми за все хороше і проти всього поганого». Прагнути до єдності християн потрібно, але потрібно це тим, хто від цієї єдності відпав, інакше доведеться прийняти всі єресі і омани відпалих. Православна Церква, у якій ми спасаємося, заснована Христом, вона свята й непорочна. Якщо ж хтось пропонує з'єднатися з відпалими під приводом необхідності «єдності» – тим потрібно згадати слова Христа: «Не кожен, хто каже Мені: "Господи! Господи!" увійде в Царство Небесне, але виконуючий волю Отця Мого Небесного» (Мф. 7:21).

Читайте також

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.

Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?

Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.