Чи слід православним святкувати Пасху в один день із «усіма християнами»?
Андрій Дудченко. Фото ЛБ
Днями секретар синодальної богословсько-літургійної комісії ПЦУ Андрій Дудченко опублікував текст, у якому нарікає, що православні при визначенні дня святкування Великодня не користуються новим стилем, а отже – не можуть його відзначати «з усіма християнами». Здавалося б, порив Дудченка благородний – християни дійсно повинні бути єдині, і на Першому Вселенському Соборі дійсно постановили святкувати Великдень в один день. Але тут виникає кілька запитань.
1. Чи залежить спасіння конкретного православного християнина з конкретної громади канонічної Церкви від того, що «всі християни» (очевидно, католики, протестанти) святкуватимуть Великдень в якийсь інший день? Очевидно, не залежить.
2. Не православна, а саме католицька Церква в 1583 році перейшла на обчислення Пасхалії за новим календарем, де у порушення 7 апостольського правила може святкувати Пасху разом з іудеями.
3. Сам Дудченко раніше писав, що сподівається на об'єднання Фанару і Риму взагалі, а УГКЦ і ПЦУ – зокрема. При цьому члена ПЦУ не бентежить єресь католиків, які не мають наміру каятися у своїх догматичних помилках. Чи може вплинути механічне об'єднання православних із єретиками на справу спасіння? Очевидно, може.
4. Католицькі ЗМІ пишуть, що РКЦ зараз на межі розколу. Більше 2600 кліриків у Німеччині відмовляються виконувати постанову Ватикану про заборону благословення ЛГБТ-шлюбів. І це при тому, що гомосексуалізм у Священному Писанні однозначно трактується як гріх. Чи потрібно православним об'єднуватися, або хоча б прагнути до об'єднання з християнами, що йдуть проти вчення Церкви? Ні в якому разі.
Нам потрібно бути особливо обережним, слухаючи солодкі маніпуляції розкольників і єретиків в стилі «ми за все хороше і проти всього поганого». Прагнути до єдності християн потрібно, але потрібно це тим, хто від цієї єдності відпав, інакше доведеться прийняти всі єресі і омани відпалих. Православна Церква, у якій ми спасаємося, заснована Христом, вона свята й непорочна. Якщо ж хтось пропонує з'єднатися з відпалими під приводом необхідності «єдності» – тим потрібно згадати слова Христа: «Не кожен, хто каже Мені: "Господи! Господи!" увійде в Царство Небесне, але виконуючий волю Отця Мого Небесного» (Мф. 7:21).
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.