Поднимем поникшие ветви! И станем праздновать!
Вход Господень в Иерусалим
Друзья, Вход Господень в Иерусалим!
Случился он давно, две тысячи лет тому назад. И произошло это событие в далеком городе- столице Иудеи.
Но как радостно сегодня на душе, словно и мы в толпе восклицаем «Хошанна!», словно и мы потрясаем пальмовыми ветвями, подпрыгивая и становясь на носочки, чтобы через головы рассмотреть Грядущего во имя Господне!
Это важный день для сердца! Для сердца, которое согласно сделаться для Бога Иерусалимом благочестия, Иерусалимом жертвоприношения всякой красоты душевной Всевышнему, Иерусалимом – Храмом Славы Творца! Чтобы в него принять Спасителя мира и покоить Его в своей радости о Нем!
Иудейский город стал не только местом торжества встречи Христа- Господа, но и городом, в котором над Ним посредством людей захотела восторжествовать смерть. Предательство, издевательства, унижения и муки претерпел Смиреннейший из людей, чтобы вкусить и самой смерти в Иерусалиме.
Невольно вспоминаешь, что и мы, принимаем в жизнь свою Бога далеко не всегда ради того, чтобы Он Царствовал в нас. Но унижаем Его своими греховными делами, оплевываем своей скверной, убиваем своими страстями, как бы говоря: «Нам без Тебя лучше, умри- в этот момент жизни мы хотим служить нашей страсти, удовлетворению своего тела, этого кивота, которым сначала хотели служить Тебе..!»
Но «воскресни, Господи, в покой Твой, Ты и кивот святыни Твоея»!
Поднимем поникшие ветви! И станем праздновать! Не оставил нас Господь! Идет в наш Иерусалим! И надеется.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.