Історія про Бога виламується з усього, чому люди схильні поклонятися
Жахлива достовірність Євангелія в тому, що тут надприродний пролом в тканині світобудови кидається в очі – історія про Бога, який став людиною і прийняв гранично принизливу смерть від рук своїх створінь заради їхнього порятунку, занадто різко випадає із усього, чому люди схильні поклонятися. Люди поклоняються силі, мощі, яка проявляється в заподіянні мук і смерті. Палке поклоніння найбільш похмурим і огидним персонажам, які люди знаходять в своїй історії, властиво більш-менш всім народам –саме через їхню міць, яку вони явили в тому, що пролили багато людської крові і заподіяли багато мук.
Христос проливає свою кров. Саме зараз – у вечір четверга – Він безпорадно молить Отця, якщо можливо, пронести Чашу повз, замість того, щоб просто прибити всіх, хто міг би Йому загрожувати. Ось тоді б Йому всі вклонилися. А якби він при цьому загубив ще й масу стороннього народу – так вклонилися б із захопленням.
І те, що віра в Розп’ятого поширюється по Імперії, потім сам Імператор стає християнином – чудо Святого Духа, який відкриває людей вірити тому, у що б вони інакше не повірили ніколи – в Розп’ятого Бога.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади