Розп’ятий Бог! Що може бути більш жахливим на землі?!
«Сьогодні, бачачи Тебе, Слове, непорочна Діва, піднятим на Хресті, ридаючи всім внутрішнім, як Мати, поранена глибоко в серці, стогнучи з болем з глибини душі, обличчя і волосся терзає. При цьому в груди б’є руками і жалібно волає: "На жаль Мені, Божественне Моє Дитя! На жаль Мені, Світло світу! Навіщо ж Ти сховався від очей Моїх, Божий Агнець?" При цьому воїнства безплотних сил, жахом охоплені, вимовляли: "Незбагненний Господи, слава Тобі!"»
Що може запропонувати людина за душу свою? Питання Вічності вирішується на Голгофі. Бо Син Божий сходить на Хрест як на трон Слави, щоб припинити суперечку: чи гідна людина – творіння Боже – знову називатися Його образом. Щоб повернути синівство людині, щоб відкрити їй Царство Боже, щоб зробити непідвладною смерті.
Розп’ятий Бог! Що може бути більш жахливим на землі?! Напевно, тільки те, що зробили цей злочин люди!
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.