Хто судить, суддя чи прокурор зі слідчим?

Суд. Фото: Фокус
Адвокат підсудного священник Микита Чекман повідомив, що «під час перебування судді в нарадчій кімнаті до нього увійшли слідчий СБУ Олег Савенко та прокурор Київської обласної прокуратури Юлія Дедюк». Тим самим було порушено одну з найважливіших умов справедливого судового розгляду, таємниці дорадчої кімнати. Про це було заявлено публічно, оскільки адвокати зуміли зафіксувати це порушення. Але за словами людей, знайомих із судовими засіданнями, у випадках із журналістами Валерієм Ступницьким, Андрієм Овчаренком та Володимиром Бобечком було те саме.
Суть дорадчої кімнати полягає в тому, що, вислухавши всі докази сторін, показання свідків і дослідивши всі наявні у справі докази, суд удаляється для ухвалення рішення в справі до закритого приміщення, доступ до якого заборонено іншим особам. Таємницю дорадчої кімнати закріплено у всіх процесуальних кодексах України. Ось, наприклад, цитата із ст. 367 Кримінального кодексу: «Під час винесення вироку ніхто не має права перебувати у дорадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд».
Настав час запитати: то хто ж насправді приймав рішення залишити священника та журналістів у СІЗО, суддя Воронкін чи слідчий Савенко з прокурором Дедюк? Зрозуміло, що в нас система правосуддя ще недалеко пішла від радянських часів і фраза «незалежний суд» може викликати лише гірку усмішку. Як слідчий із прокурором так нахабно, не таючись, можуть порушувати таємницю дорадчої кімнати та входити туди, куди закон забороняє входити будь-якій людині, окрім судді, навіть президенту чи голові Верховної Ради? А те, що після цього візиту суддя Воронкін О. А. виносить неправедне рішення і залишає невинних людей страждати за ґратами, вкотре переконує в тому, що судді – це маріонетки в руках прокуратури.
Читайте також
Погони чи ряса: хто пише сценарій для «борців» з УПЦ?
Усе вказує на те, що і Веліар, і Пшеничний – звичайні виконавці чужого сценарію. Питання лише в одному – сценарист носить погони чи рясу?
Убити людину до народження можна, після – ні. Чому?
Діти – це найпривілейованіша частина суспільства. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати – причому масово.
Нагородження нащадків більшовиків у Лаврі
Саме при заповіднику в Лаврі знущалися над мощами преподобних, влаштовували в храмах музей атеїзму, а у вівтарях розміщували туалети.
«Виродки» і «тупі тварини»: борці з УПЦ добралися до дітей
Історики, вивчаючи наш час, будуть дивуватися: як інформаційну політику величезної країни могли так довго визначати настільки дрібні, злобні та нікчемні люди?
Вбивство священника в Польщі Зеленський бачить, монаха у Святогірську – ні
Чому Зеленський так емоційно і блискавично реагує на вбивство католицького клірика і глухо мовчить про вбивство православного монаха?
Соціологи порахували, мережі перерахували: скільки реально парафіян у УПЦ і ПЦУ
Офіційні соціологи запевняють, що у структури Думенка фантастична перевага за кількістю парафіян, а опитування в соцмережах показують зовсім іншу картину. Кому вірити?